Woleaian
Волеаійська
австронезійський (мікронезійський)
Волеаї — ядерно-чуукська мова океанійської гілки австронезійської родини, поширена на островах Волеаї, Еауріпік, Фараулеп, Іфалік, Елато й Ламотрек у штаті Яп Федеративних Штатів Мікронезії, а також у діаспорі. Нещодавні польові дослідження оцінюють кількість носіїв у 3 000–6 000 і описують шість близькоспоріднених різновидів, пов'язаних з окремими атолами. На зовнішніх островах передавання залишається стійким: діти засвоюють волеаї як першу мову, і вона переважає в більшості повсякденних сфер, тому новітні дослідження не вважають її загроженою. Мова має багату систему голосних, числівникові та присвійні класифікатори й гнучкий, але переважно агенс–дієслово–пацієнс порядок. Сучасне письмо використовує правописи на основі латиниці; місцеве складове письмо, колись уживане переважно для оздоблення й ритуалів, майже зникло до кінця XX століття.
Де нею розмовляють
31 основних слів мовою Волеаійська
Вода
shalú
/ʃaːlu/
Вогонь
yaafi
/jaːfi/
Сонце
—
/—/
Місяць
me-rame
/meraːme/
Зірка
fiiu
/fiːu/
Мати
sila
/sila/
Батько
taame
/taːme/
Я
gaang
/ɡaːŋ/
Ти
geeli
/ɡeːli/
Ім'я
iit
/iːtʲ/
Око
maate
/maːte/
Рука
paaú
/paːu/
Серце
—
/—/
Любов
—
/—/
Дерево
—
/—/
Дім
iimʷe
/iːmwe/
Собака
—
/—/
Кішка
—
/—/
Їсти
mʷoŋoo
/mwoŋoː/
Пити
úlú
/uːlu/
Один
yete
/jete/
Два
riuuw
/ɾiːuw/
Привіт
—
/—/
Дякую
—
/—/
Добрий
—
/—/
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Austronesian (Micronesian)
| Значення | Волеаійська | Оскська мова | Бабуза (фаворланг) | Умбрська | Праафразійська мова | Праавстроазійська | Дамін |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | shalú /ʃaːlu/ | — /—/ | zalum /zalum/ | utur /ˈu.tur/ | *maw- /maw-/ | *ɗaːk /ɗaːk/ | — /—/ |
| Вогонь | yaafi /jaːfi/ | — /—/ | apoi /apoi/ | pir /pir/ | — /—/ | *ʔuːs /ʔuːs/ | l!ii /lǃiː/ |
| Сонце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *tŋiːʔ /tŋiːʔ/ | — /—/ |
| Місяць | me-rame /meraːme/ | — /—/ | zilias /siliəs/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Зірка | fiiu /fiːu/ | — /—/ | botto /botːo/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | l*i /ʎ͡ʘi/ |
| Мати | sila /sila/ | maatúf /maːtof/ | tina /tina/ | matrer /ˈma.trer/ | *ʔim- /ʔim-/ | *maʔ /maʔ/ | — /—/ |
| Батько | taame /taːme/ | patír /patiːr/ | tama /tama/ | patre /ˈpa.tre/ | *ʔab- /ʔab-/ | — /—/ | — /—/ |
| Я | gaang /ɡaːŋ/ | egom /egom/ | ka-ina /kaina/ | — /—/ | *ʔan- /ʔan-/ | *ʔaɲ /ʔaɲ/ | n!aa /ŋ͡ʘaː/ |
| Ти | geeli /ɡeːli/ | tú /tuː/ | ijo /ijo/ | tu /tuː/ | — /—/ | — /—/ | n!uu /ŋ͡ʘuː/ |
| Ім'я | iit /iːtʲ/ | númen /nuːmen/ | naan /naːn/ | nome /ˈnome/ | *sim- /sim-/ | — /—/ | m!ii /m͡ʘiː/ |
| Око | maate /maːte/ | — /—/ | macha /matʃa/ | — /—/ | *ʕayn- /ʕayn-/ | *mat /mat/ | — /—/ |
| Рука | paaú /paːu/ | manim /manim/ | rima /rima/ | manuv-e /ma.ˈnu.we/ | — /—/ | *tiːʔ /tiːʔ/ | — /—/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | — /—/ | — /—/ | kayu /kaju/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дім | iimʷe /iːmwe/ | trííbúm /triːbom/ | ruma /ruma/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | — /—/ | — /—/ | asu /asu/ | — /—/ | — /—/ | *cɔː /cɔː/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | mʷoŋoo /mwoŋoː/ | — /—/ | maan /maːn/ | — /—/ | — /—/ | *ɟaː /ɟaː/ | — /—/ |
| Пити | úlú /uːlu/ | — /—/ | minum /minum/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | yete /jete/ | — /—/ | nata /nata/ | unu /ˈu.nu/ | — /—/ | *muːj /muːj/ | — /—/ |
| Два | riuuw /ɾiːuw/ | dús /duːs/ | naroa /naroa/ | dur /dur/ | *sin- /sin-/ | *ɓaːr /ɓaːr/ | r!ii /ɽ͡ʘiː/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.