dorerin Naoero
Науруанська мова
австронезійський (мікронезійський)
Науруанська мова (самоназва dorerin Naoero; ISO 639-1: na) — корінна мова Науру, що належить до мікронезійської гілки австронезійської сім'ї. Сучасні порівняльні дослідження виводять її з прамікронезійської, хоча великі внутрішні звукові зміни довго ускладнювали визначення її точного місця в межах гілки. Звукова система розрізняє довготу голосних, містить складні протиставлення губних приголосних і використовує наголос, залежний від ваги складу; через ці особливості давні описи й написання важко тлумачити. Науруанська записується латиницею, але практика коливається між старим місіонерським правописом і пізнішими проєктами реформ, тому варіантні написання лишаються звичними. Конституція не визначає офіційної мови; науруанська зберігає центральне місце в громадській ідентичності й повсякденному житті, тоді як англійська широко використовується в управлінні, торгівлі та освіті, посилюючи тиск на передавання мови між поколіннями.
Де нею розмовляють
31 основних слів мовою Науруанська мова
Вода
ebok
/ebɔk/
Вогонь
e
/ʔe/
Сонце
ekwan
/ekwan/
Місяць
maraman
/maraman/
Зірка
edetong
/edetoŋ/
Мати
inen
/inen/
Батько
etongin
/etongin/
Я
a
/a/
Ти
awe
/awe/
Ім'я
eg
/eŋ/
Око
eme
/eme/
Рука
ebe
/ebe/
Серце
—
/—/
Любов
ebonu
/ebonu/
Дерево
—
/—/
Дім
—
/—/
Собака
robar
/roˈbaːr/
Кішка
—
/—/
Їсти
yeyi
/jeji/
Пити
ren
/ren/
Один
aikwen
/aikwen/
Два
aro
/aro/
Привіт
Ekamawir omo
/ekamawir omo/
Дякую
tubwa kor
/tubwa kor/
Добрий
omo
/omo/
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Austronesian (Micronesian)
| Значення | Науруанська мова | Туамотуанська мова | Фрігійська мова | Праавстроазійська | Янгкаал | Прасино-тибетська | Скіфська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | ebok /ebɔk/ | vai /wai/ | — /—/ | *ɗaːk /ɗaːk/ | ngogo /ŋoɡo/ | — /—/ | ap /ap/ |
| Вогонь | e /ʔe/ | afi /afi/ | — /—/ | *ʔuːs /ʔuːs/ | ngida /ŋida/ | *mey /mey/ | ātar /aːtar/ |
| Сонце | ekwan /ekwan/ | ra /ra/ | — /—/ | *tŋiːʔ /tŋiːʔ/ | wargu /waɾɡu/ | *nəy /nəy/ | hvar /xʷar/ |
| Місяць | maraman /maraman/ | marama /marama/ | masê /maˈseː/ | — /—/ | waldar /waldaɾ/ | *s-la /s-la/ | māh /maːh/ |
| Зірка | edetong /edetoŋ/ | fetū /feˈtuː/ | — /—/ | — /—/ | thurara /t̪uɾaɾa/ | *s-kar /s-kar/ | star /staːr/ |
| Мати | inen /inen/ | metua vahine /metua vahine/ | mater /ˈmater/ | *maʔ /maʔ/ | ngama /ŋama/ | *ma /ma/ | mātar /maːtar/ |
| Батько | etongin /etongin/ | metua tane /metua tane/ | atas /aˈtas/ | — /—/ | kanda /kanda/ | *pa /pa/ | pitar /pitar/ |
| Я | a /a/ | au /au/ | az /az/ | *ʔaɲ /ʔaɲ/ | ngada /ŋada/ | *ŋa /ŋa/ | azu /azu/ |
| Ти | awe /awe/ | koe /koe/ | — /—/ | — /—/ | nyingka /ɲiŋka/ | *naŋ /naŋ/ | tu /tuː/ |
| Ім'я | eg /eŋ/ | ingoa /iˈŋoa/ | — /—/ | — /—/ | warra /wara/ | *r-miŋ /r-miŋ/ | nama /naːma/ |
| Око | eme /eme/ | mata /mata/ | — /—/ | *mat /mat/ | miibul /miːbul/ | *s-mik /s-mik/ | čašm /tʃaʃm/ |
| Рука | ebe /ebe/ | rima /rima/ | — /—/ | *tiːʔ /tiːʔ/ | — /—/ | *lak /lak/ | zasta /zasta/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | zard- /zard/ |
| Любов | ebonu /ebonu/ | aroha /ʔaroha/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | — /—/ | rait /rait/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *siŋ /siŋ/ | — /—/ |
| Дім | — /—/ | fare /fare/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | robar /roˈbaːr/ | kuri /kuri/ | kan /kan/ | *cɔː /cɔː/ | — /—/ | *d-kʷəy /d-kʷəy/ | spaka /spaka/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | yeyi /jeji/ | kai /kai/ | — /—/ | *ɟaː /ɟaː/ | — /—/ | *dzya /dzya/ | xwartan /xʷartan/ |
| Пити | ren /ren/ | inu /inu/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | aikwen /aikwen/ | tahi /tahi/ | — /—/ | *muːj /muːj/ | — /—/ | *tik /tik/ | aiwa /aiwa/ |
| Два | aro /aro/ | rua /rua/ | — /—/ | *ɓaːr /ɓaːr/ | kiyarrngka /kijaraŋka/ | *g-nis /g-nis/ | duva /duva/ |
| Привіт | Ekamawir omo /ekamawir omo/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | tubwa kor /tubwa kor/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | omo /omo/ | maiata /maiata/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | vohu /wohu/ |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.