Арбрешська

Арбереш (італо-албанська, самоназва Arbërisht) — варіант албанської мови тоскської гілки, якою розмовляють близько 80 000 осіб приблизно у 50 селах на півдні Італії, головним чином у провінції Козенца (Калабрія), а також на Сицилії, у Базилікаті, Молізе, Апулії, Абруццо та Кампанії. Громади арбереш — нащадки албанських біженців XV століття, які втекли від османського завоювання албаномовних регіонів після смерті албанського національного героя Скандербега 1468 року. Понад 500 років вони зберігали свою доосманську тосксько-албанську мову, католицьку віру італо-грецького візантійського обряду та самобутню культурну ідентичність. У мовному відношенні арбереш зберігає старотоскські риси, втрачені в стандартній албанській, що дає важливі історично-порівняльні свідчення про розвиток албанської мови. Арбереш дали визначних албанських літераторів, зокрема Єроніма де Раду (1814–1903), засновника сучасної албанської літератури.