Гегська албанська

Гегська — північна половина албанської, поширена на північ від річки Шкумбіні в північній Албанії, по всьому Косову, на північному заході Північної Македонії, у Чорногорії та в Прешевській долині в Сербії. Вона зберігає дві речі, від яких стандартна албанська відмовилася: фонемні носові голосні, що позначаються циркумфлексом (hânë «місяць», nânë «мати», dhâmb «зуб»), і справжній інфінітив, утворений із частки me та дієприкметника — me ngranë «їсти», me pi «пити», — там, де тоскська мусить уживати кон'юнктив. Вона також уникла тоскського ротацизму, тож «ім'я» — emën, а не emër, а «любов» — dashni, а не dashuri; крім того, вона відкидає кінцеве ненаголошене ë з компенсаторним подовженням, даючи shpi замість shtëpi «дім». Стандартну албанську 1972 року збудували на тоскській основі, залишивши гегську без жодного офіційного статусу, попри те що нею розмовляє більше людей. Вона лишається цілком життєздатною в усному мовленні, у косовських медіа та музиці, а також у літературній традиції, що тягнеться від місалу Бузуку 1555 року до Джерджа Фішти.