Один народ, два письма
Будь-яка монгольська вивіска в Улан-Баторі — це кирилиця. Будь-яка монгольська вивіска в Хух-Хото (Внутрішня Монголія, Китай) — це плинне вертикальне письмо, що йде згори вниз стовпчиками, які простують зліва направо. Обидві спільноти мають спільне походження, мовну родину та епос — Таємну історію монголів, — але записують свою мову цілком різними абетками.
Крок 1: Чингісхан і уйгурський писар (1206)
Коли Темуджин об’єднав монгольські племена й на великому курултаї 1206 року був проголошений Чингісханом, його держава нагально потребувала письма. У полон потрапив канцлер розбитого племені найманів — уйгуромовний урядовець на ім’я Тататунга, — який, вельми доречно, умів писати. Чингісхан звелів йому навчити монгольських царевичів давньоуйгурського письма й пристосувати його до монгольських звуків.
Народжене так монгольське бічіг (монгольське письмо) пишеться вертикально, згори вниз, стовпчиками, що простують зліва направо, — особливість, успадкована від согдійського через уйгурське. Воно й досі вживається у Внутрішній Монголії та є офіційним письмом цього регіону — поряд із китайськими ієрогліфами на всіх офіційних вивісках і документах.
Крок 2: інтерлюдія квадратного письма (1269–1368)
Строкатість монгольської держави робила похідне від уйгурського письмо Тататунги непридатним для запису китайської, тибетської, санскриту чи перської. 1269 року Хубілай доручив тибетському ченцеві Пагба-ламі створити всезагальне письмо. Отримане письмо пагба (八思巴文) — блокова абетка, здатна фонетично записати майже будь-яку мову. Його вживали на імператорських печатках і в указах упродовж усієї династії Юань, а деякі дослідники — насамперед Ґарі Ледьярд — доводили, що воно вплинуло на будову корейського хангилю (1443), хоча питання лишається спірним. Коли династія Мін 1368 року вигнала монголів, письмо пагба вийшло з імперського вжитку, а монгольське бічіг тривало без перерви.
Крок 3: ножиці Сталіна (1946)
У XX столітті Монгольська Народна Республіка (теперішня Монголія) була радянським сателітом. У лютому 1941 року Москва підштовхнула її перейти зі старомонгольського письма на латинку — і за лічені тижні, 25 березня 1941 року, скасувала це рішення, запровадивши натомість кирилицю, обов’язкову в усіх офіційних документах від 1 січня 1946 року. Заявленою причиною було узгодити монгольську грамотність із радянською друкарською базою; справжнім наслідком стало те, що покоління, вивчене на кирилиці, втратило будь-яку пряму змогу читати тексти давніші за 1946 рік, класичну літературу чи кам’яні написи монгольських імперій.
Внутрішня Монголія тим часом лишилася в складі Китайської Республіки, а потім Китайської Народної Республіки, і обидві дозволяли — а подеколи й діяльно заохочували — подальше вживання старомонгольського письма. Підсумок: єдина мовна спільнота, розділена політичним кордоном на дві цілком різні писемні традиції.
Крок 4: протести 2020 року
Улітку 2020 року КНР видала нові навчальні настанови, за якими путунхуа мав замінити монгольську як мову викладання на уроках політики, історії та мови в школах Внутрішньої Монголії, — політика, застосована раніше до шкіл із тибетською та уйгурською мовами навчання. Відповідь була швидкою та небувалою: батьки бойкотували школи, учні полишали заняття, по всій Внутрішній Монголії відбувалися демонстрації. Протестувальники підіймали таблички, написані старомонгольським письмом, де зазначали, що борються за виживання своєї культури та своєї мови.
Відродження в Монголії
Після демократичної революції 1990 року Монголія офіційно взяла курс на відродження грамотності у старомонгольському письмі поряд із кирилицею. На вуличних покажчиках Улан-Батора тепер подеколи є й вертикальне монгольське письмо. Терміном повернення старомонгольському письму статусу другого офіційного було призначено 2025 рік, і його дотримано: від 1 січня 2025 року Закон про монгольську мову вимагає, щоб документи державних органів і місцевого самоврядування укладалися і кирилицею, і монгольським бічігом, а повний перехід намічено на 2030 рік. Поступ повільний: більшість монголів молодших за 60 років не вміють читати письмо, яким їхні предки послуговувалися сім століть до сталінського розпорядження. Але молодше покоління вчиться — почасти з гордості, почасти тому, що старомонгольське письмо — єдиний спосіб прочитати слова Чингісхана такими, якими їх записали його власні писарі.
Під час протестів 2020 року учасники раз по раз пов’язували подальше вживання старомонгольського письма з культурною тяглістю монголів і з мовними правами.