𘬱𘬻𘭟 𘬐𘭦𘬰

Кіданьська

Парамонгольські (Mongolic-Khitan branch, debated)

Сім’яПарамонгольські (Mongolic-Khitan branch, debated) Носії歴史言語 / 現代話者なし РегіонLiao dynasty empire (північно-східна Китай, Внутрішня Монголія, 907–1125 н. е.) ЛатинізаціяKane (2009) reconstruction ЧитанняКиданська реконструкція

Киданська мова була мовою dynasty Ляо (907–1125 рр. н. е.), якою розмовляв народ кіданів, що правив величезною імперією від Маньчжурії до Центральної Азії. Кідани розробили дві системи письма — Велике та Мале письмо — обидві лише частково розшифровані; близько 20% знаків Малого письма читаються з упевненістю. У цьому записі збережено лише форми, що достовірно засвідчені в двомовних написах Ляо, китайських транслітераціях киданських імен або вчених реконструкціях Кейна (2009) та Айсинь Гьоро Улхічуня; всі інші записи позначено довгим тире. Числівники є найкраще задокументованою лексикою і виявляють очевидну спорідненість із монгольською та маньчжурською мовами.

Де нею розмовляють

Читання ханьських ієрогліфів мовою Кіданьська

Ієрогліф Значення Читання Форма IPA
one 𘬺om /əm/
two jur /dʒur/
three gur /ɡur/
four dur /dur/
five tau /tau/
six nil /nil/
seven dalu /dalu/
eight naim /naim/
nine isen /isen/
ten par /par/
sun nair /nair/
moon 𘭖𘭚𘭯sair /sair/
mountain ula /ʊla/
water us /ʊs/
fire gal /ɡal/
sky teŋri /tʰeŋri/
horse 𘭤𘭞morin /morin/
person küü /kʰuː/

Джерела

Порівняння слів

Порівняння зі спорідненими мовами Mongolic (Para-Mongolic)

Значення КіданьськаЧжурчженськаПрамонгольська моваСередньомонгольськаКласична монгольськаКалмицькаСхіднойугурська мова
Вода muri /muri/ muke /muke/ *usun /usun/ ᠤᠰᠤᠨ /usun/ ᠤᠰᠤᠨ /usun/ усн /usn/ ус /us/
Вогонь niár /niar/ tuwa /tuwa/ *gal /gal/ ᠭᠠᠯ /ɣal/ ᠭᠠᠯ /ɡal/ гал /ɡal/ гал /ɡal/
Сонце 𘲺 /nair/ šun /ʃun/ *naran /naran/ ᠨᠠᠷᠠᠨ /naran/ ᠨᠠᠷᠠᠨ /naran/ нарн /narn/ нар /nar/
Місяць 𘭧 /sair/ biya /bija/ *sara /sara/ ᠰᠠᠷᠠ /sara/ ᠰᠠᠷᠠ /sara/ сар /sar/ сар /sar/
Зірка od /od/ usiha /usixa/ *hodun /hodun/ ᠬᠣᠳᠤᠨ /hodun/ ᠣᠳᠣᠨ /odun/ одн /odn/ ходэн /χoden/
Мати eme /eme/ eme /eme/ *eke /eke/ ᠡᠭᠡ /eke/ ᠡᠬᠡ /eke/ ээҗ /eːdʒ/ ээж /eːʒ/
Батько ai /ai/ ama /ama/ *ečige /ečige/ ᠡᠴᠢᠭᠡ /etʃiɡe/ ᠡᠴᠢᠭᠡ /etʃiɡe/ аав /aːv/ аава /ɑːva/
Я bi /bi/ bi /bi/ *bi /bi/ ᠪᠢ /bi/ ᠪᠢ /bi/ би /bi/ би /bi/
Сторінка 1/4

Порівняння читань ханьцзи

Порівняння зі спорідненими мовами Para-Mongolic (Mongolic-Khitan branch, debated)

Ієрогліф КіданьськаПрамонгольськаСибинськаПратунгуськаМаньчжурськаЧжурчженськаЮанська китайська (Паґспа)
om /əm/ *nigen /*niɡen/ emu /əmu/ *əmun /*əmun/ emu /emu/ emu /emu/ ʔi /ʔi/
jur /dʒur/ *qoyar /*qojar/ juwe /dʑuwə/ *dʒuər /*dʒuər/ juwe /dʒuwə/ juwe /dʑuwe/ ʐɨ /ʐɨ/
gur /ɡur/ *gurba(n) /*gurban/ ilan /ilan/ *ilan /*ilan/ ilan /ilan/ ilan /ilan/ sam /sam/
dur /dur/ *dörbe(n) /*dœrben/ duin /duin/ *dügin /*dyɡin/ duin /duin/ duin /duin/ sɿ /sɿ/
tau /tau/ *tabu(n) /*tabun/ sunja /sundʑa/ *tuɲga /*tuɲɡa/ sunja /sundʒa/ sunja /sundʑa/ ʔu /ʔu/
nil /nil/ *jirguɣa(n) /*dʒirɣuɣan/ ninggun /niŋɢun/ *ɲuŋun /*ɲuŋun/ ninggun /niŋɡun/ ninggun /niŋɡun/ liw /liw/
dalu /dalu/ *doluɣa(n) /*doluɣan/ nadan /nadan/ *nadan /*nadan/ nadan /nadan/ nadan /nadan/ tshi /tsʰi/
naim /naim/ *nayima(n) /*najiman/ jakūn /dʑakɯn/ *dʒapkun /*dʒapkun/ jakūn /dʒakʰuːn/ jakūn /dʑakɯn/ ba /pa/
isen /isen/ *yersü(n) /*jersyn/ uyun /ujun/ *xəgün /*xəɡyn/ uyun /ujun/ uyun /ujun/ kiw /kiw/
par /par/ *harba(n) /*harban/ juwan /dʑuwan/ *dʒuwan /*dʒuwan/ juwan /dʒuwan/ juwan /dʑuwan/ ši /ʂɨ/
Сторінка 1/2

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.