ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠬᠡᠯᠡ
Класична монгольська
Mongolic · історичний / прихований різновид
Classical Mongolian is the literary register written in the vertical Mongolian script, used from the 17th to 20th century. Distinct from Middle Mongol (xng, 13-15c. Phags-pa and Uyghur-script) and modern Khalkha Mongolian (mn, in Cyrillic). The Mongolian script tradition survived in Inner Mongolia after Mongolia proper switched to Cyrillic in 1946. Lessing (1960) "Mongolian-English Dictionary" is the principal reference.
Де нею розмовляють
20 основних слів мовою Класична монгольська
Вода
ᠤᠰᠤᠨ
/usun/
Вогонь
ᠭᠠᠯ
/ɡal/
Сонце
ᠨᠠᠷᠠᠨ
/naran/
Місяць
ᠰᠠᠷᠠ
/sara/
Мати
ᠡᠬᠡ
/eke/
Батько
ᠡᠴᠢᠭᠡ
/et͡ʃiɡe/
Їсти
ᠢᠳᠡ-
/ide-/
Пити
ᠤᠭᠤ-
/uɣu-/
Любов
ᠬᠠᠶᠢᠷᠠ
/xajira/
Серце
ᠵᠢᠷᠦᠬᠡ
/d͡ʒirüke/
Дерево
ᠮᠣᠳᠤ
/modu/
Дім
ᠭᠡᠷ
/ɡer/
Собака
ᠨᠣᠬᠠᠢ
/noxai/
Кішка
ᠮᠠᠭᠣ
/maɣu/
Рука
ᠭᠠᠷ
/ɡar/
Око
ᠨᠢᠳᠦ
/nidü/
Привіт
ᠰᠠᠶᠢᠨ ᠤᠤ
/sajin uu/
Дякую
ᠪᠠᠶᠠᠷᠯᠠᠯᠠ
/bajarlala/
Один
ᠨᠢᠭᠡᠨ
/niɡen/
Добрий
ᠰᠠᠶᠢᠨ
/sajin/
Джерела
- Lessing (1960) — Mongolian-English Dictionary
- Poppe (1965) — Introduction to Altaic Linguistics
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Mongolic
| Значення | Класична монгольська | Середньомонгольська | Бурятська | Монгольська | Монгор | Калмицька | Монгольська (Внутрішня Монголія) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | ᠤᠰᠤᠨ /usun/ | ᠤᠰᠤᠨ /usun/ | уһан /uhan/ | ус /us/ | usu /usu/ | усн /usn/ | ᠤᠰᠤ /usu/ |
| Вогонь | ᠭᠠᠯ /ɡal/ | ᠭᠠᠯ /ɣal/ | гал /ɡal/ | гал /ɡal/ | ghal /ʁal/ | гал /ɡal/ | ᠭᠠᠯ /ɡɑl/ |
| Сонце | ᠨᠠᠷᠠᠨ /naran/ | ᠨᠠᠷᠠᠨ /naran/ | наран /naran/ | нар /nar/ | nara /nara/ | нарн /narn/ | ᠨᠠᠷᠠ /nɑrɑ/ |
| Місяць | ᠰᠠᠷᠠ /sara/ | ᠰᠠᠷᠠ /sara/ | һара /hara/ | сар /sar/ | sara /sara/ | сар /sar/ | ᠰᠠᠷᠠ /sɑrɑ/ |
| Мати | ᠡᠬᠡ /eke/ | ᠡᠭᠡ /eke/ | эхэ /exe/ | ээж /eːdʒ/ | ana /ana/ | ээҗ /eːdʒ/ | ᠡᠬᠡ /eχe/ |
| Батько | ᠡᠴᠢᠭᠡ /et͡ʃiɡe/ | ᠡᠴᠢᠭᠡ /etʃiɡe/ | эсэгэ /eseɡe/ | аав /aːw/ | ada /ada/ | аав /aːv/ | ᠠᠪᠤ /ɑβu/ |
| Їсти | ᠢᠳᠡ- /ide-/ | ᠢᠳᠡ /ide/ | эдеэлхэ /edeːlxe/ | идэх /idex/ | idi- /idi/ | иде /ide/ | ᠢᠳᠡᠬᠦ /ideχʉ/ |
| Пити | ᠤᠭᠤ- /uɣu-/ | ᠤᠭᠤ /uɣu/ | ууха /uːxa/ | уух /uːx/ | uu- /uː/ | уу /uː/ | ᠤᠤᠬᠤ /uːχu/ |
| Любов | ᠬᠠᠶᠢᠷᠠ /xajira/ | ᠳᠤᠷᠠ /dura/ | дуран /duran/ | хайр /xajr/ | durala- /durala/ | дурлх /durlx/ | ᠬᠠᠢᠷᠠ /χɑir/ |
| Серце | ᠵᠢᠷᠦᠬᠡ /d͡ʒirüke/ | ᠵᠢᠷᠦᠭᠡ /dʒiryke/ | зүрхэн /zyrxen/ | зүрх /dzyrx/ | jürige /dʒyriɡe/ | зүркн /zyrˈkən/ | ᠵᠢᠷᠦᠬᠡ /dʒirʉχe/ |
| Дерево | ᠮᠣᠳᠤ /modu/ | ᠮᠣᠳᠤᠨ /modun/ | модон /modon/ | мод /mod/ | modu /modu/ | модн /moˈdn̩/ | ᠮᠣᠳᠤ /mɔdu/ |
| Дім | ᠭᠡᠷ /ɡer/ | ᠭᠡᠷ /ɡer/ | гэр /ɡer/ | гэр /ɡer/ | ger /ɡer/ | гер /ɡer/ | ᠭᠡᠷ /ɡer/ |
| Собака | ᠨᠣᠬᠠᠢ /noxai/ | ᠨᠣᠬᠠᠢ /noqai/ | нохой /noxoj/ | нохой /nɔxɔj/ | noghui /noʁui/ | ноха /noxa/ | ᠨᠣᠬᠠᠢ /nɔχɑi/ |
| Кішка | ᠮᠠᠭᠣ /maɣu/ | ᠮᠢᠭᠤᠢ /miɣui/ | миисгэй /miːsɡej/ | муур /muːr/ | mau /mau/ | миис /miːs/ | ᠮᠤᠤᠷ /muːr/ |
| Рука | ᠭᠠᠷ /ɡar/ | ᠭᠠᠷ /ɣar/ | гар /ɡar/ | гар /ɡar/ | ghar /ʁar/ | һар /ɣar/ | ᠭᠠᠷ /ɡɑr/ |
| Око | ᠨᠢᠳᠦ /nidü/ | ᠨᠢᠳᠦᠨ /nidyn/ | нюдэн /ɲuden/ | нүд /nyd/ | nidu /nidu/ | нүдн /nyˈdn̩/ | ᠨᠢᠳᠦ /nidʉ/ |
| Привіт | ᠰᠠᠶᠢᠨ ᠤᠤ /sajin uu/ | ᠠᠮᠤᠷ /amur/ | сайн байна /sajn bajna/ | сайн уу /sajn uː/ | amur sain /amur sain/ | менд /mend/ | ᠰᠠᠢᠨ ᠪᠠᠢᠨᠠ /sɑin bɑinɑ/ |
| Дякую | ᠪᠠᠶᠠᠷᠯᠠᠯᠠ /bajarlala/ | ᠪᠠᠶᠠᠷᠯᠠᠪᠠ /bajarlaba/ | баярлаа /bajarlaː/ | баярлалаа /bajarlalaː/ | bayarla- /bajarla/ | ханҗанав /xandʒanav/ | ᠪᠠᠶᠠᠷᠯᠠᠯᠠ /bɑjɑrlɑlɑ/ |
| Один | ᠨᠢᠭᠡᠨ /niɡen/ | ᠨᠢᠭᠡᠨ /niɡen/ | нэгэн /neɡen/ | нэг /neɡ/ | nige /niɡe/ | негн /neɡn/ | ᠨᠢᠭᠡ /niɡe/ |
| Добрий | ᠰᠠᠶᠢᠨ /sajin/ | ᠰᠠᠶᠢᠨ /sain/ | һайн /hajn/ | сайн /sajn/ | sain /sain/ | сән /sæn/ | ᠰᠠᠢᠨ /sɑin/ |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.