Tiếng Việt
Північна в'єтнамська
Austroasiatic
Також відомий як: Vietnamese, Tieng Viet
В'єтнамська — національна мова В'єтнаму, записується латиницею Куокнґи, прийнятою на початку XX століття. Це тональна мова з шістьма тонами в північному діалекті.
Де нею розмовляють
20 основних слів мовою Північна в'єтнамська
Вода
nước
/nɨək˧˥/
Вогонь
lửa
/lɨə˧˩˧/
Сонце
mặt trời
/mət˨˩ t͡ɕɤːj˨˩/
Місяць
mặt trăng
/mət˨˩ t͡ɕaŋ˥/
Мати
mẹ
/mɛ˨˩/
Батько
bố
/ɓo˧˥/
Їсти
ăn
/an˥/
Пити
uống
/uəŋ˧˥/
Любов
yêu
/iəw˥/
Серце
trái tim
/t͡ɕaːj˧˥ tim˥/
Дерево
cây
/kəj˥/
Дім
nhà
/ɲaː˨˩/
Собака
chó
/t͡ɕɔ˧˥/
Кішка
mèo
/mɛw˨˩/
Рука
tay
/taj˧/
Око
mắt
/mat˧˥/
Привіт
xin chào
/sin˥ t͡ɕaːw˨˩/
Дякую
cảm ơn
/kaːm˧˩˧ əːn˥/
Один
một
/mot˨˩/
Добрий
tốt
/tot˧˥/
Джерела
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Austroasiatic
| Значення | Північна в'єтнамська | Південна в'єтнамська | Центральна в'єтнамська | Тьи-ном | тай (Вʼєтнам) | Тайська (південна) | Тайська (Ісан) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | nước /nɨək˧˥/ | nước /nɨək˧˥/ | nước /nɨːk˧˥/ | 渃 /nɨək/ | nặm /naːm˨˩/ | น้ำ /nam˧˥/ | น้ำ /nam˧˥/ |
| Вогонь | lửa /lɨə˧˩˧/ | lửa /lɨə˨˩˥/ | lửa /lɨə˧˩/ | 𤏬 /lɨə/ | phầy /fəj˨˩/ | ไฟ /faj˥/ | ไฟ /faj˥/ |
| Сонце | mặt trời /mət˨˩ t͡ɕɤːj˨˩/ | mặt trời /mak˨˩˨ ʈɤːj˨˩/ | mặt trời /maːk˨˨ ʈɤːj˧˨/ | 𩈘𡗶 /mət tɤj/ | tha vằn /tʰaː˧˧vən˨˩/ | ตะวัน /ta˨˩wan˥/ | ตะเว็น /ta˨˩wen˥/ |
| Місяць | mặt trăng /mət˨˩ t͡ɕaŋ˥/ | mặt trăng /mak˨˩˨ ʈaŋ˥/ | mặt trăng /maːk˨˨ ʈaːŋ˥/ | 𩈘𢁑 /mət taŋ/ | bươn /bɯən˧˧/ | เดือน /dɯːan˥/ | เดือน /dɯːan˥/ |
| Мати | mẹ /mɛ˨˩/ | má /maː˧˥/ | mạ /maː˨˨/ | 𡞕 /mɛ/ | mẻ /mɛ˨˩˧/ | แม่ /mɛː˥˩/ | แม่ /mɛː˥˩/ |
| Батько | bố /ɓo˧˥/ | ba /ɓaː˥/ | bọ /ɓɔː˨˨/ | 𤙗 /ɓo/ | pò /pɔ˨˩/ | พ่อ /pʰɔː˥˩/ | พ่อ /pʰɔː˥˩/ |
| Їсти | ăn /an˥/ | ăn /aŋ˥/ | ăn /aːn˥/ | 𫗒 /an/ | kin /kin˧˧/ | กิน /kin˥/ | กิน /kin˥/ |
| Пити | uống /uəŋ˧˥/ | uống /uəŋ˧˥/ | uống /uəŋ˩˧/ | 㕵 /uəŋ/ | uống /uəŋ˧˥/ | ดื่ม /dɯːm˥˩/ | ดื่ม /dɯːm˥˩/ |
| Любов | yêu /iəw˥/ | thương /tʰɨəŋ˥/ | thương /tʰɨəŋ˥/ | 𢞅 /iəw/ | hắc /hak˧˥/ | รัก /rak˧˥/ | ฮัก /hak˧˥/ |
| Серце | trái tim /t͡ɕaːj˧˥ tim˥/ | trái tim /ʈaːj˧˥ tim˥/ | trái tim /ʈaːj˩˧ tiːm˥/ | 𢣐𢞂 /t͡ɕaj tim/ | chầy /tʃəj˨˩/ | ใจ /t͡ɕaj˥/ | ใจ /t͡ɕaj˥/ |
| Дерево | cây /kəj˥/ | cây /kəj˥/ | cây /kəːj˥/ | 𣘃 /kəj/ | mạy /maːj˨˩/ | ต้นไม้ /ton˧˥maj˧˥/ | ต้นไม้ /ton˧˥maj˧˥/ |
| Дім | nhà /ɲaː˨˩/ | nhà /ɲaː˨˩/ | nhà /ɲaː˧˨/ | 茹 /ɲaː/ | rườn /zɯən˨˩/ | บ้าน /baːn˧˥/ | เฮือน /hɯːan˥/ |
| Собака | chó /t͡ɕɔ˧˥/ | chó /ɕɔ˧˥/ | chó /t͡ɕɔː˩˧/ | 𤝞 /t͡ɕɔ/ | ma /maː˧˧/ | หมา /maː˩˧/ | หมา /maː˩˧/ |
| Кішка | mèo /mɛw˨˩/ | mèo /mɛw˨˩/ | mèo /mɛːw˧˨/ | 猫 /mɛw/ | meo /meo˧˧/ | แมว /mɛːw˥/ | แมว /mɛːw˥/ |
| Рука | tay /taj˧/ | tay /taj˥/ | tay /taːj˥/ | 𡬶 /taj/ | mừng /mɯŋ˨˩/ | มือ /mɯː˥/ | มือ /mɯː˥/ |
| Око | mắt /mat˧˥/ | mắt /mak˧˥/ | mắt /maːk˧˥/ | 𥄫 /mak/ | tha /tʰaː˧˧/ | ตา /taː˥/ | ตา /taː˥/ |
| Привіт | xin chào /sin˥ t͡ɕaːw˨˩/ | xin chào /siŋ˥ ɕaːw˨˩/ | xin chào /siːn˥ t͡ɕaːw˧˨/ | 吀嘲 /sin t͡ɕaːw/ | chào /tʃaːw˨˩/ | สวัสดี /sa˨˩wat˨˩diː˥/ | สะบายดี /sa˨˩baːj˥diː˥/ |
| Дякую | cảm ơn /kaːm˧˩˧ əːn˥/ | cảm ơn /kaːm˨˩˥ əːn˥/ | cảm ơn /kaːm˧˩ əːn˥/ | 感恩 /kaːm əːn/ | cảm ơn /kaːm˨˩˧ɤn˧˧/ | ขอบคุณ /kʰɔːp˨˩kʰun˥/ | ขอบใจ /kʰɔːp˨˩t͡ɕaj˥/ |
| Один | một /mot˨˩/ | một /mok˨˩˨/ | một /moːk˨˨/ | 𠬠 /mot/ | nưng /nɯŋ˧˧/ | หนึ่ง /nɯŋ˨˩/ | หนึ่ง /nɯŋ˨˩/ |
| Добрий | tốt /tot˧˥/ | tốt /tok˧˥/ | tốt /toːk˧˥/ | 卒 /tot/ | đây /ɗəj˧˧/ | ดี /diː˥/ | ดี /diː˥/ |
Сторінка 1/3
Порівняння порядку слів
Порівняти з основними мовами світу
Північна в'єтнамська
Tôi
muốn
thử
bộ vest
mà
tôi
đã thấy
trong
một cửa hàng
đối diện
khách sạn
I
want to
try on
a suit
I
saw
in
a shop
across from
the hotel
أنا
أريد
أن أجرب
بدلة
رأيتها
في
محل
مقابل
الفندق
मैं
होटल
के सामने
एक दुकान
में
देखा
सूट को
पहनकर देखना
चाहता हूँ
我
想
试穿
酒店
对面的
商店
里
看到的
那套西装
Ich
möchte
einen Anzug
anprobieren
den
ich
in einem
Geschäft
gegenüber vom
Hotel
gesehen habe
Я
хочу
примерить
костюм
который
я увидел
в
магазине
напротив
отеля
私は
ホテルの
向かいの
お店
で
見た
スーツを
試着
したいです
Північна в'єтнамська
Tên
của tôi
là
Tanaka
My
name
is
Tanaka
اسمي
هو
تاناكا
मेरा
नाम
तनाका
है
我的
名字
是
田中
Mein
Name
ist
Tanaka
Моё
имя
—
Танака
私の
名前は
田中
です
Північна в'єтнамська
Tôi
ăn
bữa sáng
mỗi buổi sáng
lúc 7 giờ
I
eat
breakfast
every morning
at 7 o'clock
أتناول
أنا
الإفطار
كل صباح
الساعة السابعة
मैं
हर सुबह
7 बजे
नाश्ता
करता हूँ
我
每天早上
七点
吃
早饭
Ich
frühstücke
jeden Morgen
um 7 Uhr
Я
завтракаю
каждое утро
в 7 часов
毎朝
7時に
朝ごはんを
食べます
Північна в'єтнамська
Ga
gần nhất
ở
đâu
Where
is
the nearest
station
أين
تقع
أقرب
محطة
सबसे नज़दीकी
स्टेशन
कहाँ
है
最近的
车站
在
哪里
Wo
ist
der nächste
Bahnhof
Где
находится
ближайшая
станция
一番近い
駅は
どこ
です
か
Північна в'єтнамська
Cà phê
này
rất
ngon
This
coffee
is
very
delicious
هذه
القهوة
لذيذة
جداً
यह
कॉफ़ी
बहुत
स्वादिष्ट है
这
咖啡
很
好喝
Dieser
Kaffee
ist
sehr
lecker
Этот
кофе
очень
вкусный
この
コーヒーは
とても
おいしいです
Північна в'єтнамська
Tôi
học
tiếng Nhật
ở trường đại học
I
study
Japanese
at university
أنا
أدرس
اللغة اليابانية
في الجامعة
मैं
विश्वविद्यालय में
जापानी
पढ़ता हूँ
我
在大学
学
日语
Ich
studiere
Japanisch
an der Universität
Я
изучаю
японский язык
в университете
私は
大学で
日本語を
勉強しています
Північна в'єтнамська
Thời tiết
ngày mai
sẽ
nắng
Tomorrow's
weather
will be
sunny
سيكون
الطقس
غداً
مشمساً
कल
मौसम
धूप वाला
होगा
明天
天气
会
晴天
Morgen
wird
das Wetter
sonnig
sein
Завтра
погода
будет
солнечной
明日の
天気は
晴れ
でしょう
Північна в'єтнамська
Mẹ tôi
nấu
bữa tối
mỗi ngày
My mother
cooks
dinner
every day
تطبخ
أمي
العشاء
كل يوم
मेरी माँ
हर रोज़
रात का खाना
बनाती है
我妈妈
每天
做
晚饭
Meine Mutter
kocht
jeden Tag
Abendessen
Моя мама
готовит
ужин
каждый день
お母さんは
毎日
夕食を
作ります
Північна в'єтнамська
Tôi
muốn
đi
Nhật Bản
năm
sau
I
want to
go
to
Japan
next
year
أنا
أريد
أن أذهب
إلى
اليابان
العام
القادم
मैं
अगले
साल
जापान
जाना
चाहता हूँ
我
明
年
想
去
日本
Ich
möchte
nächstes
Jahr
nach
Japan
fahren
Я
хочу
поехать
в
Японию
в следующем
году
私は
来
年
日本
に
行き
たいです
Північна в'єтнамська
Bạn
có
nói được
tiếng Anh
không
Can
you
speak
English
هل
تستطيع
التحدث
باللغة الإنجليزية
आप
अंग्रेज़ी
बोल
सकते हैं
你
会
说
英语
吗
Können
Sie
Englisch
sprechen
Вы
умеете
говорить
по-английски
あなたは
英語が
話せ
ます
か
Порівняти з близькоспорідненими мовами
ខ្ញុំ
ចង់
សាកពាក់
ឈុត
ដែល
ខ្ញុំបានឃើញ
ក្នុង
ហាង
ម្ខាង
សណ្ឋាគារ
Tui
muốn
thử
bộ vest
mà
tui
đã thấy
trong
một tiệm
đối diện
khách sạn
Північна в'єтнамська
Tôi
muốn
thử
bộ vest
mà
tôi
đã thấy
trong
một cửa hàng
đối diện
khách sạn
碎
㦖
試
𦁸衣
𦓡
碎
㐌𧡊
𥪝
𠬠𨷶行
對面
客棧
Tui
muốn
thử
bộ vest
mà
tui
đã chộ
trong
một cửa hàng
đối diện
khách sạn
ឈ្មោះ
របស់ខ្ញុំ
គឺ
តាណាកា
Tên
của tui
là
Tanaka
Північна в'єтнамська
Tên
của tôi
là
Tanaka
𥏌
𧵑碎
羅
田中
Tên
của tui
là
Tanaka
ខ្ញុំ
ញ៉ាំ
អាហារពេលព្រឹក
រៀងរាល់ព្រឹក
នៅម៉ោង៧
Lúc 7 giờ
tui
ăn
sáng
mỗi bữa
Північна в'єтнамська
Tôi
ăn
bữa sáng
mỗi buổi sáng
lúc 7 giờ
碎
咹
𩛷𤎜
每𣇜𤎜
𣅶𦉱𣇞
Tui
ăn
bữa sáng
mỗi buổi sáng
lúc 7 giờ
ស្ថានីយ
ជិតបំផុត
នៅ
ឯណា
Ga
gần nhứt
ở
đâu
Північна в'єтнамська
Ga
gần nhất
ở
đâu
牙
𧵆一
於
兜
Ga
gần nhứt
ở
mô
នេះ
កាហ្វេ
គឺ
ពិតជា ឆ្ងាញ់
Cà phê
nầy
thiệt
ngon
Північна в'єтнамська
Cà phê
này
rất
ngon
咖啡
呢
慄
𤯆
Cà phê
ni
ngon
lắm
ខ្ញុំ
រៀន
ភាសាជប៉ុន
នៅសកលវិទ្យាល័យ
Tui
học
tiếng Nhật
ở trường đại học
Північна в'єтнамська
Tôi
học
tiếng Nhật
ở trường đại học
碎
學
㗂日
於場大學
Tui
học
tiếng Nhật
ở trường đại học
ថ្ងៃស្អែក
អាកាសធាតុ
នឹង
ថ្ងៃរះ
Mai
thời tiết
sẽ
nắng
Північна в'єтнамська
Thời tiết
ngày mai
sẽ
nắng
時節
𣈜埋
𠱊
𣌝
Thời tiết
mai
sẽ
nắng
ម៉ាក់ខ្ញុំ
ធ្វើម្ហូប
អាហារពេលល្ងាច
រៀងរាល់ថ្ងៃ
Mỗi ngày
má tui
nấu
bữa tối
Північна в'єтнамська
Mẹ tôi
nấu
bữa tối
mỗi ngày
媄碎
𤍇
𩛷最
每𣈜
Mạ tui
nấu
bữa tối
mỗi ngày
ខ្ញុំ
ចង់
ទៅ
ជប៉ុន
ឆ្នាំ
ក្រោយ
Tui
muốn
đi
Nhật Bản
năm
sau
Північна в'єтнамська
Tôi
muốn
đi
Nhật Bản
năm
sau
碎
㦖
𦤾
日本
𢆥
𡢐
Tui
muốn
đi
Nhật Bản
năm
sau
អ្នក
អាច
និយាយ
ភាសាអង់គ្លេសបានទេ
Bạn
nói được
tiếng Anh
hông
Північна в'єтнамська
Bạn
có
nói được
tiếng Anh
không
伴
固
呐得
㗂英
空
Bạn
có
nói được
tiếng Anh
khôông
Порівняння читань ханьцзи
Порівняння зі спорідненими мовами Austroasiatic (Vietic)
| Ієрогліф | Північна в'єтнамська | Південна в'єтнамська | Центральна в'єтнамська | Дунгуаньський юе | Гаочжоуський юе | Чжуншаньський юе | Leizhou Min |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 一 | Nhất /ɲət˧˥/ | Nhứt /ɲɨt˦˥/ | Nhất /ɲət˦˥/ | jat1 /jɐt̚˥/ | jat1 /jɐt̚˥/ | jat1 /jɐt̚˥˥/ | 白讀zit8 /t͡sit̚˥/文讀it7 /it̚˥/ |
| 二 | Nhị /ɲi˧ˀ˨ʔ/ | Nhị /ɲi˨˩˨/ | Nhị /ɲi˨˩ˀ/ | ji6 /jiː˨˨/ | ji6 /jiː˨˨/ | ji6 /ji˨˨/ | 白讀no6 /no˨˨/文讀zi6 /t͡si˨˨/ |
| 三 | Tam /taːm˧˧/ | Tam /taːm˧˧/ | Tam /taːm˧˨/ | saam1 /saːm˥˥/ | saam1 /saːm˥˥/ | saam1 /saːm˥˥/ | 白讀ta1 /ɗa˨˦/文讀tam1 /tam˨˦/ |
| 四 | Tứ /tɨ˧˥/ | Tứ /tɨ˧˥/ | Tứ /tɨ˨˩˧/ | sei3 /sei˧˧/ | sei3 /sei˧˧/ | sei3 /sei˧˧/ | si2 /si˨˩˧/ |
| 五 | Ngũ /ŋu˧ˀ˥/ | Ngũ /ŋu˨˩˦/ | Ngũ /ŋu˨˩ˀ/ | ng5 /ŋ̍˩˧/ | ng5 /ŋ̍˩˧/ | ng5 /ŋ˩˧/ | ngo4 /ŋo˨˩/ |
| 六 | Lục /luk˧ˀ˨ʔ/ | Lục /luk˨˩ʔ/ | Lục /luk˨˩ʔ/ | luk6 /lʊk̚˨/ | luk6 /lʊk̚˨/ | luk6 /lʊk̚˨˨/ | 白讀lak8 /lak̚˨˨/文讀liok8 /liɔk̚˨˨/ |
| 七 | Thất /tʰət˧˥/ | Thất /tʰət˦˥/ | Thất /tʰət˦˥/ | cat1 /tsʰɐt̚˥/ | cat1 /tsʰɐt̚˥/ | cat1 /tsʰɐt̚˥/ | sit7 /sit̚˥/ |
| 八 | Bát /ɓaːt˧˥/ | Bát /ɓaːt˦˥/ | Bát /ɓaːt˦˥/ | baat3 /paːt̚˧/ | baat3 /paːt̚˧/ | baat3 /paːt̚˧/ | 白讀be7 /ɓe˥/文讀bat7 /ɓat̚˥/ |
| 九 | Cửu /kɨw˧˩˧/ | Cửu /kɨw˨˩˦/ | Cửu /kɨw˧˩˨/ | gau2 /kɐu˧˥/ | gau2 /kɐu˧˥/ | gau2 /kɐu˧˥/ | 白讀kau2 /kau˨˩˧/文讀kiu2 /kiu˨˩˧/ |
| 十 | Thập /tʰəp˧ˀ˨ʔ/ | Thập /tʰəp˨˩ʔ/ | Thập /tʰəp˨˩ʔ/ | sap6 /sɐp̚˨/ | sap6 /sɐp̚˨/ | sap6 /sɐp̚˨/ | 白讀sap8 /sap̚˨˨/文讀sip8 /sip̚˨˨/ |
| 日 | Nhật /ɲət˧ˀ˨ʔ/ | Nhựt /ɲɨt˨˩ʔ/ | Nhật /ɲət˨˩ʔ/ | ngat6 /ŋɐt̚˨/ | jat6 /jɐt̚˨/ | jat6 /jɐt̚˨˨/ | rit8 /rit̚˨˨/ |
| 月 | Nguyệt /ŋwiət˧ˀ˨ʔ/ | Nguyệt /ŋwiət˨˩ʔ/ | Nguyệt /ŋwiət˨˩ʔ/ | ngyut6 /ŋyːt̚˨/ | jyut6 /jyːt̚˨/ | jyut6 /jyt̚˨˨/ | gueh8 /ɡueʔ˨˨/ |
| 山 | Sơn /səːn˧˧/ | Sơn /ʂəːn˧˧/ | Sơn /ʂəːn˧˨/ | saan1 /saːn˥˥/ | saan1 /saːn˥˥/ | saan1 /saːn˥˥/ | san1 /san˨˦/ |
| 水 | Thuỷ /tʰwij˧˩˧/ | Thuỷ /tʰwij˨˩˦/ | Thuỷ /tʰwij˧˩˨/ | seoi2 /sɵy˧˥/ | seoi2 /sɵy˧˥/ | seoi2 /sɵy˧˥/ | tsui4 /t͡sui˨˩˧/ |
| 火 | Hoả /hwaː˧˩˧/ | Hoả /hwaː˨˩˦/ | Hoả /hwaː˧˩˨/ | fo2 /fɔː˧˥/ | fo2 /fɔː˧˥/ | fo2 /fɔ˧˥/ | hue2 /hue˨˩˧/ |
| 木 | Mộc /mok˧ˀ˨ʔ/ | Mộc /mok˨˩ʔ/ | Mộc /mok˨˩ʔ/ | muk6 /mʊk̚˨/ | muk6 /mʊk̚˨/ | muk6 /mʊk̚˨˨/ | bak8 /ɓak̚˨˨/ |
| 土 | Thổ /tʰo˧˩˧/ | Thổ /tʰo˨˩˦/ | Thổ /tʰo˧˩˨/ | tou2 /tʰou˧˥/ | tou2 /tʰou˧˥/ | tou2 /tʰou˧˥/ | tho4 /tʰo˨˩˧/ |
| 天 | Thiên /tʰiən˧˧/ | Thiên /tʰiən˧˧/ | Thiên /tʰiən˧˨/ | tin1 /tʰiːn˥˥/ | tin1 /tʰiːn˥˥/ | tin1 /tʰiːn˥˥/ | thi1 /tʰi˨˦/ |
| 地 | Địa /ɗie˧ˀ˨ʔ/ | Địa /ɗie˨˩˨/ | Địa /ɗie˨˩ˀ/ | dei6 /tei˨˨/ | dei6 /tei˨˨/ | dei6 /tei˨˨/ | di6 /ɗi˨˨/ |
| 海 | Hải /haːj˧˩˧/ | Hải /haːj˨˩˦/ | Hải /haːj˧˩˨/ | hoi2 /hɔːi˧˥/ | hoi2 /hɔːi˧˥/ | hoi2 /hɔːi˧˥/ | hai4 /hai˨˩˧/ |
| 龍 | Long /lawŋ͡m˧˧/ | Long /lawŋ͡m˧˧/ | Long /lawŋ͡m˧˨/ | lung4 /lʊŋ˨˩/ | lung4 /lʊŋ˨˩/ | lung4 /lʊŋ˨˩/ | liong4 /liɔŋ˨˩/ |
| 虎 | Hổ /ho˧˩˧/ | Hổ /ho˨˩˦/ | Hổ /ho˧˩˨/ | fu2 /fuː˧˥/ | fu2 /fuː˧˥/ | fu2 /fu˧˥/ | hu4 /hu˨˩˧/ |
| 犬 | Khuyển /xwiən˧˩˧/ | Khuyển /xwiən˨˩˦/ | Khuyển /xwiən˧˩˨/ | hyun2 /hyːn˧˥/ | hyun2 /hyːn˧˥/ | hyun2 /hyːn˧˥/ | khien4 /kʰien˨˩˧/ |
| 馬 | Mã /maː˧ˀ˥/ | Mã /maː˨˩˦/ | Mã /maː˨˩ˀ/ | maa5 /maː˩˧/ | maa5 /maː˩˧/ | maa5 /ma˩˧/ | be4 /ɓe˨˩˧/ |
| 鳥 | Điểu /ɗiəw˧˩˧/ | Điểu /ɗiəw˨˩˦/ | Điểu /ɗiəw˧˩˨/ | niu5 /niːu˩˧/ | niu5 /niːu˩˧/ | niu5 /niu˩˧/ | tsiau2 /t͡siau˨˩˧/ |
| 魚 | Ngư /ŋɨ˧˧/ | Ngư /ŋɨ˧˧/ | Ngư /ŋɨ˧˨/ | ngyu4 /ŋyː˨˩/ | jyu4 /jyː˨˩/ | jyu4 /jyː˨˩/ | hu4 /hu˨˩/ |
| 牛 | Ngưu /ŋɨw˧˧/ | Ngưu /ŋɨw˧˧/ | Ngưu /ŋɨw˧˨/ | ngau4 /ŋɐu˨˩/ | ngau4 /ŋɐu˨˩/ | ngau4 /ŋɐu˨˩/ | gu4 /ɡu˨˩/ |
| 羊 | Dương /zɨəŋ˧˧/ | Dương /jɨːŋ˧˧/ | Dương /jɨəŋ˧˨/ | joeng4 /jœŋ˨˩/ | joeng4 /jœːŋ˨˩/ | joeng4 /jœŋ˨˩/ | io1 /iɔ˨˩/ |
| 貓 | Miêu /miəw˧˧/ | Miêu /miəw˧˧/ | Miêu /miəw˧˨/ | maau1 /maːu˥˥/ | maau1 /maːu˥˥/ | maau1 /maːu˥˥/ | miau1 /miau˨˦/ |
| 人 | Nhân /ɲən˧˧/ | Nhân /ɲən˧˧/ | Nhân /ɲən˧˨/ | jan4 /jɐn˨˩/ | jan4 /jɐn˨˩/ | jan4 /jɐn˨˩/ | 訓讀（儂）nang4 /naŋ˨˩/文讀zin4 /d͡ʑin˨˩/ |
| 手 | Thủ /tʰu˧˩˧/ | Thủ /tʰu˨˩˦/ | Thủ /tʰu˧˩˨/ | sau2 /sɐu˧˥/ | sau2 /sɐu˧˥/ | sau2 /sɐu˧˥/ | tshiu4 /t͡sʰiu˨˩˧/ |
| 足 | Túc /tuk˧˥/ | Túc /tuk˦˥/ | Túc /tuk˦˥/ | zuk1 /tsʊk̚˥/ | zuk1 /tsʊk̚˥/ | zuk1 /tsʊk̚˥/ | tsiok8 /t͡siɔk̚˨˨/ |
| 目 | Mục /muk˧ˀ˨ʔ/ | Mục /muk˨˩ʔ/ | Mục /muk˨˩ʔ/ | muk6 /mʊk̚˨/ | muk6 /mʊk̚˨/ | muk6 /mʊk̚˨˨/ | mak8 /mak̚˨˨/ |
| 耳 | Nhĩ /ɲi˧ˀ˥/ | Nhĩ /ɲi˨˩˦/ | Nhĩ /ɲi˨˩ˀ/ | ji5 /jiː˩˧/ | ji5 /jiː˩˧/ | ji5 /ji˩˧/ | hĩ6 /hĩ˨˨/ |
| 口 | Khẩu /xəw˧˩˧/ | Khẩu /xəw˨˩˦/ | Khẩu /xəw˧˩˨/ | hau2 /hɐu˧˥/ | hau2 /hɐu˧˥/ | hau2 /hɐu˧˥/ | khau4 /kʰau˨˩˧/ |
| 頭 | Đầu /ɗəw˨˩/ | Đầu /ɗəw˨˩/ | Đầu /ɗəw˧˩/ | tau4 /tʰɐu˨˩/ | tau4 /tʰɐu˨˩/ | tau4 /tʰɐu˨˩/ | thau4 /tʰau˨˩/ |
| 心 | Tâm /təm˧˧/ | Tâm /təm˧˧/ | Tâm /təm˧˨/ | sam1 /sɐm˥˥/ | sam1 /sɐm˥˥/ | sam1 /sɐm˥˥/ | sim1 /sim˨˦/ |
| 血 | Huyết /hwiət˧˥/ | Huyết /hwiət˦˥/ | Huyết /hwiət˦˥/ | hyut3 /hyːt̚˧/ | hyut3 /hyːt̚˧/ | hyut3 /hyːt̚˧/ | hueh7 /hueʔ˥/ |
| 肉 | Nhục /ɲuk˧ˀ˨ʔ/ | Nhục /ɲuk˨˩ʔ/ | Nhục /ɲuk˨˩ʔ/ | juk6 /jʊk̚˨/ | juk6 /jʊk̚˨/ | juk6 /jʊk̚˨/ | nek8 /nek̚˨˨/ |
| 上 | Thượng /tʰɨəŋ˧ˀ˨ʔ/ | Thượng /tʰɨːŋ˨˩˨/ | Thượng /tʰɨəŋ˨˩ˀ/ | 上面（locative）soeng6 /sœŋ˨˨/上去（directional verb）soeng5 /sœŋ˩˧/ | 上面（locative）soeng6 /sœːŋ˨˨/上去（directional verb）soeng5 /sœːŋ˩˧/ | 上面（locative）soeng6 /sœŋ˨˨/上去（directional verb）soeng5 /sœŋ˩˧/ | tio6 /ɗiɔ˨˨/ |
| 下 | Hạ /ha˧ˀ˨ʔ/ | Hạ /ha˨˩˨/ | Hạ /ha˨˩ˀ/ | haa6 /haː˨˨/ | haa6 /haː˨˨/ | haa6 /ha˨˨/ | e6 /e˨˨/ |
| 中 | trung /tʂuŋ͡m˧˧/ | Trung /ʈuŋ͡m˧˧/ | Trung /tʂuŋ͡m˧˨/ | zung1 /tsʊŋ˥˥/ | zung1 /tsʊŋ˥˥/ | zung1 /tsʊŋ˥˥/ | dong1 /ɗoŋ˨˦/ |
| 中 | trúng /tʂuŋ͡m˧˥/ | Trúng /ʈuŋ͡m˧˥/ | Trúng /tʂuŋ͡m˨˩˧/ | zung3 /tsʊŋ˧˧/ | zung3 /tsʊŋ˧˧/ | zung3 /tsʊŋ˧˧/ | dong3 /ɗoŋ˧˥/ |
| 央 | Ương /ɨəŋ˧˧/ | Ương /ɨːŋ˧˧/ | Ương /ɨəŋ˧˨/ | joeng1 /jœŋ˥˥/ | joeng1 /jœːŋ˥˥/ | joeng1 /jœŋ˥˥/ | iong1 /iɔŋ˨˦/ |
| 左 | Tả /taː˧˩˧/ | Tả /taː˨˩˦/ | Tả /taː˧˩˨/ | zo2 /tsɔː˧˥/ | zo2 /tsɔː˧˥/ | zo2 /tsɔː˧˥/ | tso4 /tso˨˩˧/ |
| 右 | Hữu /hɨw˧ˀ˥/ | Hữu /hɨw˨˩˦/ | Hữu /hɨw˨˩ˀ/ | jau6 /jɐu˨˨/ | jau6 /jɐu˨˨/ | jau6 /jɐu˨˨/ | iu6 /iu˨˨/ |
| 東 | Đông /ɗəwŋ͡m˧˧/ | Đông /ɗəwŋ͡m˧˧/ | Đông /ɗəwŋ͡m˧˨/ | dung1 /tʊŋ˥˥/ | dung1 /tʊŋ˥˥/ | dung1 /tʊŋ˥˥/ | dang1 /ɗaŋ˨˦/ |
| 西 | Tây /təj˧˧/ | Tây /təj˧˧/ | Tây /təj˧˨/ | sai1 /sɐi˥˥/ | sai1 /sɐi˥˥/ | sai1 /sɐi˥˥/ | sai1 /sai˨˦/ |
| 南 | Nam /naːm˧˧/ | Nam /naːm˧˧/ | Nam /naːm˧˨/ | naam4 /naːm˨˩/ | naam4 /naːm˨˩/ | naam4 /naːm˨˩/ | lam1 /lam˨˩/ |
| 北 | Bắc /ɓak˧˥/ | Bắc /ɓak˦˥/ | Bắc /ɓak˦˥/ | bak1 /pɐk̚˥/ | bak1 /pɐk̚˥/ | bak1 /pɐk̚˥/ | pak7 /pak̚˥/ |
| 行 | Hành /haɲ˨˩/ | Hành /haɲ˨˩/ | Hành /haɲ˧˩/ | hang4 /hɐŋ˨˩/ | 文讀hang4 /hɐŋ˨˩/白讀haang4 /haːŋ˨˩/ | hang4 /hɐŋ˨˩/ | 白讀hia4 /hia˨˩/文讀heng4 /heŋ˨˩/ |
| 行 | Hàng /haŋ˨˩/ | Hàng /haŋ˨˩/ | Hàng /haŋ˧˩/ | hong4 /hɔːŋ˨˩/ | hong4 /hɔːŋ˨˩/ | hong4 /hɔːŋ˨˩/ | hang4 /haŋ˨˩/ |
| 来 | Lai /laːi˧˧/ | Lai /laːi˧˧/ | Lai /laːi˧˨/ | lai4 /lɐi˨˩/ | lai4 /lɐi˨˩/ | lai4 /lɐi˨˩/ | lai4 /lai˨˩/ |
| 去 | Khứ /xɨ˧˥/ | Khứ /xɨ˧˥/ | Khứ /xɨ˨˩˧/ | heoi3 /hɵy˧˧/ | heoi3 /hɵy˧˧/ | heoi3 /hɵy˧˧/ | 白讀hi3 /hi˧˥/文讀hu3 /hu˧˥/ |
| 見 | Kiến /kiən˧˥/ | Kiến /kiən˧˥/ | Kiến /kiən˨˩˧/ | gin3 /kiːn˧˧/ | gin3 /kiːn˧˧/ | gin3 /kin˧˧/ | 白讀kĩ3 /kĩ˧˥/文讀kien3 /kien˧˥/ |
| 聞 | Văn /van˧˧/ | Văn /jan˧˧/ | Văn /van˧˨/ | man4 /mɐn˨˩/ | man4 /mɐn˨˩/ | man4 /mɐn˨˩/ | bung4 /ɓuŋ˨˩/ |
| 食 | Thực /tʰɨk˧ˀ˨ʔ/ | Thực /tʰɨk˨˩ʔ/ | Thực /tʰɨk˨˩ʔ/ | sik6 /sɪk̚˨/ | sik6 /sɪk̚˨/ | sik6 /sɪk̚˨/ | tsia8 /t͡sia˨˨/ |
| 飲 | Ẩm /ʔəm˧˩˧/ | Ẩm /ʔəm˨˩˦/ | Ẩm /ʔəm˧˩˨/ | jam2 /jɐm˧˥/ | jam2 /jɐm˧˥/ | jam2 /jɐm˧˥/ | im4 /im˨˩˧/ |
| 走 | Tẩu /təw˧˩˧/ | Tẩu /təw˨˩˦/ | Tẩu /təw˧˩˨/ | zau2 /tsɐu˧˥/ | zau2 /tsɐu˧˥/ | zau2 /tsɐu˧˥/ | tsau4 /t͡sau˨˩˧/ |
| 坐 | Tọa /twa˧ˀ˨ʔ/ | Tọa /twa˨˩˨/ | Tọa /twa˨˩ˀ/ | co5 /tsʰɔː˩˧/ | co5 /tsʰɔː˩˧/ | co5 /tsʰɔ˩˧/ | do6 /ɗo˨˨/ |
| 立 | Lập /ləp˧ˀ˨ʔ/ | Lập /ləp˨˩ʔ/ | Lập /ləp˨˩ʔ/ | lap6 /lɐp̚˨/ | lap6 /lɐp̚˨/ | lap6 /lɐp̚˨˨/ | lip8 /lip̚˨˨/ |
Сторінка 1/7
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.