高麗時代韓國語
Корейська (Корьо)
Корейська · історичний / прихований різновид
Корьоська корейська мова (고려어, ~918-1392) — це етап ранньої середньокорейської мови, якою розмовляли за династії Корьо; вона є перехідною між давньокорейською об'єднаного Сілла та пізньою середньокорейською раннього Чосону після появи хангилю. Передуючи хангилю (1446), вона записувалася шляхом пристосування китайських ієрогліфів за допомогою трьох систем: хянчхаль (향찰, змішування семантичної та фонетичної логографії), іду (이두, синітський синтаксис із корейськими граматичними частками, записаними ханча) та кугйоль (구결, допоміжні глоси для читання класичної китайської). Головний мовний корпус — 鶏林類事 (Керім Юса, 1103) авторства Сунь Му (孫穆), китайсько-корейський глосарій із приблизно 350 слів, транскрибованих китайськими ієрогліфами. У Корьо також було створено «Чикчі» 直指 (1377) — найдавнішу збережену у світі книгу, надруковану рухомим металевим шрифтом, буддійський сонський канон, що випередив Ґутенберга на 78 років і був внесений до реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу» 2001 року. Реконструкція спирається на Лі Кі Муна (2003), Зассе (1976) і Сона (1999).
Де нею розмовляють
31 основних слів мовою Корейська (Корьо)
Вода
沒
/*mwol/
Вогонь
孛
/*pwol/
Сонце
契
/*hʌi/
Місяць
妲
/*tʌl/
Зірка
—
/—/
Мати
丫彌
/*emi/
Батько
丫秘
/*api/
Я
—
/—/
Ти
—
/—/
Ім'я
—
/—/
Око
嫩
/*nwun/
Рука
遜
/*swon/
Серце
—
/—/
Любов
—
/—/
Дерево
南記
/*namki/
Дім
集
/*tɕip/
Собака
家稀
/*kahi/
Кішка
—
/—/
Їсти
—
/—/
Пити
—
/—/
Один
河屯
/*hatwun/
Два
途孛
/*twubʌr/
Привіт
—
/—/
Дякую
—
/—/
Добрий
—
/—/
Суші
醢
/hɛ/
Джерела
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Koreanic
| Значення | Корейська (Корьо) | Давньокорейська (Сілла) | Іберська | Праяпоно-корейська | Когурьоська | Етруська | Мероїтська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | 沒 /*mwol/ | 勿 /*muɾ/ | — /—/ | — /—/ | 買 /*mai/ | — /—/ | 𐦠𐦶 /ato/ |
| Вогонь | 孛 /*pwol/ | 弗 /*puɾ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сонце | 契 /*hʌi/ | 日 /*hai/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | usil /ˈuzil/ | 𐦨𐦯 /ˈmasa/ |
| Місяць | 妲 /*tʌl/ | 月羅理 /*tʌrari/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | tiur /ˈtiur/ | — /—/ |
| Зірка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Мати | 丫彌 /*emi/ | 母史 /*əzi/ | — /—/ | *əma /əma/ | — /—/ | ati /ˈati/ | — /—/ |
| Батько | 丫秘 /*api/ | 父 /*api/ | — /—/ | *əpa /əpa/ | — /—/ | apa /ˈapa/ | — /—/ |
| Я | — /—/ | 吾 /*na/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | mi /mi/ | — /—/ |
| Ти | — /—/ | 汝 /*nə/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Око | 嫩 /*nwun/ | 目 /*nun/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Рука | 遜 /*swon/ | 孫 /*son/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Серце | — /—/ | 心音 /*mʌsʌm/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | 思良 /*sjaɾaŋ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | 南記 /*namki/ | 那木 /*namok/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дім | 集 /*tɕip/ | 執 /*tɕip/ | iltiŕ /iltir̥/ | — /—/ | — /—/ | śuthi /ˈsuθi/ | — /—/ |
| Собака | 家稀 /*kahi/ | 加伊 /*kahi/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | — /—/ | 食 /*məkta/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Пити | — /—/ | 飲 /*maɕita/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | 河屯 /*hatwun/ | 一等 /*hʌnah/ | ban /ban/ | — /—/ | — /—/ | thu /θu/ | — /—/ |
| Два | 途孛 /*twubʌr/ | 二肹 /*tubɨɾ/ | bi /bi/ | — /—/ | — /—/ | zal /tsal/ | — /—/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | 好 /*tjoh/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Суші | 醢 /hɛ/ | — | — | — | — | — | — |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.