Messapus
Мессапська
індоєвропейська · історичний / прихований різновид
Мессапська (Messapus, «мессапська») була мовою япігів/япігійців південно-східної Італії (підбор «чобота» — Апулія, Калабрія) приблизно з VI століття до н. е. до її вимирання близько I століття до н. е. внаслідок римської латинізації. Генеалогічна класифікація є дискусійною: одні вчені відносять мессапську до італійських мов поряд із латиною, оскською та умбрською; інші класифікують її як іллірійську (сестринську до мов східного узбережжя Адріатики, зокрема албанської); меншість вважає її окремою індоєвропейською гілкою. Збереглося близько 600 написів, переважно поховальних і вотивних, що дозволяють частково реконструювати фонологію та іменну морфологію, проте дієслівна морфологія обмежена, а синтаксис майже не відомий. До характерних рис належать збереження початкового *p як p (на відміну від італійського *p > p італійське, але контрастуючи з албанським ph) та унікальне закінчення кличного відмінка -e, подібне до індоіранського.
Де нею розмовляють
31 основних слів мовою Мессапська
Вода
—
/—/
Вогонь
—
/—/
Сонце
—
/—/
Місяць
—
/—/
Зірка
—
/—/
Мати
—
/—/
Батько
ana
/ˈana/
Я
—
/—/
Ти
—
/—/
Ім'я
—
/—/
Око
—
/—/
Рука
—
/—/
Серце
—
/—/
Любов
—
/—/
Дерево
—
/—/
Дім
—
/—/
Собака
—
/—/
Кішка
—
/—/
Їсти
—
/—/
Пити
—
/—/
Один
—
/—/
Два
—
/—/
Привіт
—
/—/
Дякую
—
/—/
Добрий
—
/—/
Джерела
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Indo-European
| Значення | Мессапська | Нікарагуанська жестова мова | Тартесійська | Лібурнська | Праяпоно-корейська | Когурьоська | Прахмонг-мієн |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | 買 /*mai/ | *ʔuwm /ʔuwm/ |
| Вогонь | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сонце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Місяць | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Зірка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Мати | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *əma /əma/ | — /—/ | — /—/ |
| Батько | ana /ˈana/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *əpa /əpa/ | — /—/ | — /—/ |
| Я | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ти | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Око | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Рука | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дім | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Пити | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Два | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *ʔwei /ʔwei/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.