Ho-Chunk (Winnebago)
Мова хо-чанк
сіуанська
Хо-чанк (Hoocąk, також віннебаго) — сіуанська мова, якою традиційно розмовляють у Вісконсині та Небрасці представники нації хо-чанк і племені віннебаго Небраски. Залишилося менш як 250 носіїв, серед яких лише кілька десятків старійшин цілком вільно володіють мовою, а Glottolog відносить її до загрожених мов із тривалим мовним зсувом. Хо-чанк має багате особове маркування в дієслові, відносно вільний порядок слів за базової структури SOV, носові голосні та регулярну систему наголосу. Громадські правописи використовують латиницю й такі знаки, як огонек для носових голосних; норми Вісконсину та Небраски різняться в деяких подробицях. Племінні мовні відділи, словники, курси, програми наставництва й навчальні матеріали підтримують активне відродження мови.
Де нею розмовляють
31 основних слів мовою Мова хо-чанк
Вода
nina
/ˈninə/
Вогонь
—
/—/
Сонце
wira
/ˈwiɾa/
Місяць
huhawira
/huhaˈwiɾa/
Зірка
wiragošge
/wiɾaɡoʃke/
Мати
hinį
/ˈhinɪ̃/
Батько
jází
/ˈdʒaːzi/
Я
nee
/neː/
Ти
nee
/neː/
Ім'я
raš
/raʃ/
Око
—
/—/
Рука
—
/—/
Серце
—
/—/
Любов
—
/—/
Дерево
nąįžą
/nɐ̃ɪ̃ˈʒɐ̃/
Дім
—
/—/
Собака
wažą
/waˈʒɐ̃/
Кішка
—
/—/
Їсти
waruc
/waˈɾutʃ/
Пити
—
/—/
Один
hijâkíra
/hiˈdʒɐkiɾa/
Два
nųųp
/nũːp/
Привіт
hąį
/hɐ̃ˈɪ̃/
Дякую
hąbujį́
/hɐ̃buˈdʒɪ̃/
Добрий
—
/—/
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Siouan
| Значення | Мова хо-чанк | Фрігійська мова | Венетська | Мероїтська | Мессапська | Праяпоно-корейська | Когурьоська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | nina /ˈninə/ | — /—/ | ouriom /ˈou.ri.om/ | 𐦠𐦶 /ato/ | — /—/ | — /—/ | 買 /*mai/ |
| Вогонь | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сонце | wira /ˈwiɾa/ | — /—/ | — /—/ | 𐦨𐦯 /ˈmasa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Місяць | huhawira /huhaˈwiɾa/ | masê /maˈseː/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Зірка | wiragošge /wiɾaɡoʃke/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Мати | hinį /ˈhinɪ̃/ | mater /ˈmater/ | matur /ˈma.tur/ | — /—/ | — /—/ | *əma /əma/ | — /—/ |
| Батько | jází /ˈdʒaːzi/ | atas /aˈtas/ | — /—/ | — /—/ | ana /ˈana/ | *əpa /əpa/ | — /—/ |
| Я | nee /neː/ | az /az/ | eχo /ˈexo/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ти | nee /neː/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | raš /raʃ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Око | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Рука | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | nąįžą /nɐ̃ɪ̃ˈʒɐ̃/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дім | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | wažą /waˈʒɐ̃/ | kan /kan/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | waruc /waˈɾutʃ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Пити | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | hijâkíra /hiˈdʒɐkiɾa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Два | nųųp /nũːp/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Привіт | hąį /hɐ̃ˈɪ̃/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | hąbujį́ /hɐ̃buˈdʒɪ̃/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.