Західнофламандська

Західнофламандська — нижньофранкський різновид, поширений у бельгійській провінції Західна Фландрія, у Французькій Фландрії довкола Дюнкерка, Касселя та Азбрука, а також у західній частині Зеландської Фландрії. Найвідоміша її риса — цілковита втрата велярних фрикативів /x, ɣ/, які зливаються з гортанним /h/, тож goed «добрий» звучить [hut], а мовці не мають звука, що відповідав би нідерландському g, — із частою гіперкорекцією у зворотному напрямку. Вона також зберігає додифтонгічні голосні середньонідерландської (нідерландським huis, ijs, vuur відповідають uus, ys, vier), вільніше за нідерландську утворює множину на -s і має подвоєння підметових займенників ('k èn ik «я маю») та особово змінювані «так» і «ні» (joak, nink). Існує активна писемна традиція — західнофламандська Вікіпедія навіть підтримує власний внутрішній правопис Standoardvlams, — але в школі й адміністрації вживається лише нідерландська, і ЮНЕСКО класифікує західнофламандську як вразливу.