Інтерлінгве

Інтерлінгве — до перейменування 1949 року відома як окциденталь — це натуралістична міжнародна допоміжна мова, опублікована 1922 року Едґаром де Валем, балтійським німцем, морським офіцером і вчителем, який жив у Таллінні. Якщо есперанто будує слова зі схематичного набору афіксів, то інтерлінгве бере лексику здебільшого готовою з романських мов і міжнародної наукової латини, тож читач, який знає французьку, іспанську чи англійську, часто може зрозуміти текст із першого погляду. Її фірмовий винахід — правило де Валя, регулярна процедура утворення іменників і прикметників від інфінітивів дієслів, яка відтворює латинські чергування двох основ (vider «бачити» → vision), не подаючи їх як винятки. Мова процвітала у 1930-х і 1940-х роках навколо журналу Cosmoglotta, що виходив у Відні, а потім у Швейцарії, але занепала після появи 1951 року конкурентної інтерлінгви та смерті де Валя в окупованому Радянським Союзом Таллінні. Невелика спільнота відродила її в інтернеті з 2000-х років; вона не має носіїв-рідномовців, має активну Вікіпедію і кілька відкритих словників.