Квенська

Квенська — прибалтійсько-фінська мова квенів, нащадків фінськомовних хліборобів і рибалок, які переселилися на арктичне узбережжя Норвегії з долин Турне та Кемі переважно у XVIII і XIX століттях. Структурно вона продовжує діалекти Перяпохйола і дуже близька до меянкіелі, але два століття окремішності залишили в ній щільний шар норвезьких запозичень (daattamasiini «комп'ютер», faari «батько») і власну писемну норму, кодифіковану від 2007 року Квенським інститутом у Бьорсельві. Найпомітніша її орфографічна риса — đ [ð] там, де стандартна фінська пише d (syđän «серце», syöđä «їсти»), поряд з епентетичним h у формах на кшталт rakkhaus «любов» і juoputella «багато пити». Жорстка норвезька політика норвегізації розірвала передавання мови дітям приблизно в середині XX століття, тож майже всі вільні мовці нині люди похилого віку, хоча існують навчальні матеріали, газета (Ruijan Kaiku), а також морфологічний аналізатор і словник від групи Giellatekno з Університету Тромсе (UiT).