Leerdil
Лардил
тангкська (тангкійсько-пама група)
Лардил — мова невеликої танкійської родини, якою спілкуються на острові Морнінгтон у штаті Квінсленд; нині мова фактично «спить» (вільно володіють нею 1-2 особи). У лінгвістиці відома як мова-носій для таємної чоловічої церемоніальної системи «дамін», у якій уживаються клацальні приголосні (clicks) — єдині, засвідчені в усій сім'ї мов корінного населення Австралії. Основні джерела — польові дослідження Кеннета Гейла 1960-80-х років і «Словник мови лардил», підготовлений самою громадою (Ngakulmungan Kangka Leman 1996).
Де нею розмовляють
31 основних слів мовою Лардил
Вода
kantha
/kanθa/
Вогонь
jalul
/dʒalul/
Сонце
thurara
/θuɾaɾa/
Місяць
kirdikir
/kiɖikir/
Зірка
kambin
/kambin/
Мати
ngama
/ŋama/
Батько
—
/—/
Я
ngada
/ŋada/
Ти
nyingki
/ɲiŋki/
Ім'я
wangalk
/waŋalk/
Око
mela
/mela/
Рука
marra
/maɾa/
Серце
—
/—/
Любов
—
/—/
Дерево
tungal
/tuŋal/
Дім
—
/—/
Собака
ngawu
/ŋawu/
Кішка
—
/—/
Їсти
jitha
/dʒiθa/
Пити
—
/—/
Один
kunngirr
/kuŋŋir/
Два
kiyarrng
/kijaraŋ/
Привіт
—
/—/
Дякую
—
/—/
Добрий
—
/—/
Джерела
- Ngakulmungan Kangka Leman (1996) Lardil Dictionary
- Hale (1973) "Deep-surface canonical disparities in relation to analysis and change: an Australian example" — and later work on Damin
- Klokeid (1976) Topics in Lardil Grammar (MIT PhD thesis)
- Glottolog: Lardil (lard1248)
- Ethnologue: lbz
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Tangkic (Tangkic-Pama)
| Значення | Лардил | Янгкаал | Неко | Прасино-тибетська | Пью | Пракра-дайська мова | Праавстроазійська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | kantha /kanθa/ | ngogo /ŋoɡo/ | wai /wai/ | — /—/ | ʔuy /uj/ | *naːm /naːm/ | *ɗaːk /ɗaːk/ |
| Вогонь | jalul /dʒalul/ | ngida /ŋida/ | titɛ /titɛ/ | *mey /mey/ | vyaŋ /wjaŋ/ | *vɤj /vɤj/ | *ʔuːs /ʔuːs/ |
| Сонце | thurara /θuɾaɾa/ | wargu /waɾɡu/ | aatʌ /aːtʌ/ | *nəy /nəy/ | ño /ɲo/ | — /—/ | *tŋiːʔ /tŋiːʔ/ |
| Місяць | kirdikir /kiɖikir/ | waldar /waldaɾ/ | — /—/ | *s-la /s-la/ | hla /hla/ | — /—/ | — /—/ |
| Зірка | kambin /kambin/ | thurara /t̪uɾaɾa/ | kumba /kumba/ | *s-kar /s-kar/ | kar /karʔ/ | — /—/ | — /—/ |
| Мати | ngama /ŋama/ | ngama /ŋama/ | — /—/ | *ma /ma/ | na /na/ | — /—/ | *maʔ /maʔ/ |
| Батько | — /—/ | kanda /kanda/ | — /—/ | *pa /pa/ | paʔ /paʔ/ | — /—/ | — /—/ |
| Я | ngada /ŋada/ | ngada /ŋada/ | na /na/ | *ŋa /ŋa/ | ŋa /ŋa/ | *kuː /kuː/ | *ʔaɲ /ʔaɲ/ |
| Ти | nyingki /ɲiŋki/ | nyingka /ɲiŋka/ | ga /ɡa/ | *naŋ /naŋ/ | naŋ /naŋ/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | wangalk /waŋalk/ | warra /wara/ | iwi /iwi/ | *r-miŋ /r-miŋ/ | miŋ /miŋ/ | *ɟɯː /ɟɯː/ | — /—/ |
| Око | mela /mela/ | miibul /miːbul/ | ta /ta/ | *s-mik /s-mik/ | mik /mik/ | *taː /taː/ | *mat /mat/ |
| Рука | marra /maɾa/ | — /—/ | — /—/ | *lak /lak/ | lak /lak/ | *mɯː /mɯː/ | *tiːʔ /tiːʔ/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | tungal /tuŋal/ | — /—/ | tei /tei/ | *siŋ /siŋ/ | siŋ /siŋ/ | *maːj /maːj/ | — /—/ |
| Дім | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | vaiŋ /waiŋ/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | ngawu /ŋawu/ | — /—/ | gonʌ /ɡonʌ/ | *d-kʷəy /d-kʷəy/ | kwiy /kwij/ | *hmaː /hmaː/ | *cɔː /cɔː/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | jitha /dʒiθa/ | — /—/ | nei /nei/ | *dzya /dzya/ | cyaʔ /tɕaʔ/ | — /—/ | *ɟaː /ɟaː/ |
| Пити | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | kunngirr /kuŋŋir/ | — /—/ | — /—/ | *tik /tik/ | te /te/ | *nɯŋ /nɯŋ/ | *muːj /muːj/ |
| Два | kiyarrng /kijaraŋ/ | kiyarrngka /kijaraŋka/ | iri /iri/ | *g-nis /g-nis/ | nit /nit/ | *soːŋ /soːŋ/ | *ɓaːr /ɓaːr/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.