Нобійська

Нобійська — нільсько-нубійська мова нубійців півночі Судану та крайнього півдня Єгипту, поширена вздовж річки між Асуаном і басейном Керми. Вона є прямим сучасним продовженням давньонубійської — літературної мови християнської доби Нубії, яку від VIII століття записували абеткою на коптській основі, що дає нубійській родині один із найглибших питомих писемних масивів Африки. Нобійська має регістрову тонову систему і контрастну довготу голосних, причому обидві лексично розрізнювальні — áy «серце» проти ày «я», — і тон позначається в наведених тут формах там, де джерела його фіксують. Значну частину традиційного мовного ареалу затопило Асуанською високою греблею в 1960-х роках, а населення переселили до Ком-Омбо в Єгипті та Нової Халфи в Судані, розпорошивши громаду далеко від Нілу. Нею ще розмовляє близько 685 000 осіб, але в шкільництві та публічному житті панує арабська, а вживання давньонубійської абетки тримається переважно на зусиллях з відродження.