Фур

Фур — мова народу фур у Дарфурі на заході Судану та в сусідньому регіоні Сіла в Чаді, з центром у масиві Джебель-Марра; самі мовці називають себе Poora, а свою мову — Foor'íŋ belé. Вона утворює власну невелику гілку ніло-сахарських мов разом з амданг у Чаді і не має близьких родичів. Іменники позначають число чергуванням префіксів, а не суфіксів — однина d- або n- проти множини k-, як у nʉ́ŋɨ́ «око» поряд з kʉ́ŋɨ́ «очі», — а дієслівна система відома алломорфами настільки розбіжними, що один корінь може виступати в кількох на вигляд неспоріднених формах. Фур має два тонові регістри — високий (позначається акутом) і низький (не позначається) — та контраст голосних за ATR, що записується додатковими літерами ɨ, ʉ і a̱ в латинській орфографії на основі SIL, розробленій у 1990-х роках; там, де ця орфографія для слова не засвідчена, наведені тут форми йдуть за транскрипціями Якобі та Бітона. Мовою фур розмовляє близько 790 000 осіб, і хоча війни в Дарфурі витіснили значну частину населення, мову досі передають дітям і вживають у радіомовленні та матеріалах для навчання грамоти.