Âm thuần Việt (chữ Nôm)
Тьи-ном
в’єтський > в'єтнамська (native reading layer)
Âm thuần Việt — питомо в'єтнамське слово для поняття, позначеного китайським ієрогліфом, на відміну від хан-вьет (запозиченого читання). Історично використовувалося в письмі тю-ном. Приклад: 山 → хан-вьет 'Sơn' (китайського походження) / питомо в'єтнамське 'núi' (питомо в'єтнамське слово).
Де нею розмовляють
Читання ханьських ієрогліфів мовою Тьи-ном
| Ієрогліф | Значення | Читання | Форма | IPA |
|---|---|---|---|---|
| 一 | one | 𠬠một | /mot̚˧ˀ˨ʔ/ | |
| 二 | two | 𠄩hai | /haːj˧˧/ | |
| 三 | three | 𠀧ba | /ɓaː˧˧/ | |
| 四 | four | 𦊚bốn | /ɓon˧˥/ | |
| 五 | five | 𠄼năm | /nam˧˧/ | |
| 六 | six | 𦒹sáu | /saːw˧˥/ | |
| 七 | seven | 𦉱bảy | /ɓaj˧˩˧/ | |
| 八 | eight | 𠔭tám | /taːm˧˥/ | |
| 九 | nine | 𠃩chín | /tɕin˧˥/ | |
| 十 | ten | 𨒒mười | /mɨəj˨˩/ | |
| 日 | sun | 𣈜ngày | /ŋaj˨˩/ | |
| 月 | moon | 𦝄trăng | /tʂaŋ˧˧/ | |
| 山 | mountain | 𡶀núi | /nuj˧˥/ | |
| 水 | water | 渃nước | /nɨək̚˧˥/ | |
| 火 | fire | 焒lửa | /lɨə˧˩˧/ | |
| 木 | tree | 𣘃cây | /kəj˧˧/ | |
| 土 | soil | 土đất | /ɗət̚˧˥/ | |
| 天 | sky | 𡗶trời | /tʂəːj˨˩/ | |
| 地 | ground | 𡐙đất | /ɗət̚˧˥/ | |
| 海 | sea | 㴜biển | /ɓiən˧˩˧/ | |
| 龍 | dragon | 𧍰rồng | /zawŋ͡m˨˩/ | |
| 虎 | tiger | 𧲫cọp | /kɔp̚˧ˀ˨ʔ/ | |
| 犬 | dog | 㹥chó | /tɕɔ˧˥/ | |
| 馬 | horse | 𢵧ngựa | /ŋɨə˧ˀ˨ʔ/ | |
| 鳥 | bird | 𫈳chim | /tɕim˧˧/ | |
| 魚 | fish | 𩵜cá | /kaː˧˥/ | |
| 牛 | ox | 𤙭bò | /ɓɔ˨˩/ | |
| 羊 | sheep | 𦍒cừu | /kɨw˨˩/ | |
| 貓 | cat | 𤘽mèo | /mɛw˨˩/ | |
| 人 | person | 𠊛người | /ŋɨəj˨˩/ | |
| 手 | hand | 𪮏tay | /taj˧˧/ | |
| 足 | foot | 蹎chân | /tɕən˧˧/ | |
| 目 | eye | 眜mắt | /mat̚˧˥/ | |
| 耳 | ear | 𦖻tai | /taːj˧˧/ | |
| 口 | mouth | 𠰘miệng | /miəŋ˧ˀ˨ʔ/ | |
| 頭 | head | 𩠐đầu | /ɗəw˨˩/ | |
| 心 | heart | 𬃻心tim | /tim˧˧/ | |
| 血 | blood | 𧖱máu | /maːw˧˥/ | |
| 肉 | meat | 𦛌thịt | /tʰit̚˧ˀ˨ʔ/ | |
| 上 | up | 𨕭trên | /tʂen˧˧/ | |
| 下 | down | 𠁑dưới | /zɨəj˧˥/ | |
| 中 | middle | 𡧲giữa | /zɨə˧ˀ˥/ | |
| 中 | hit | 中trúng | /tʂuŋ͡m˧˥/ | |
| 央 | center | 央 | ||
| 左 | left | 𢄂trái | /tʂaːj˧˥/ | |
| 右 | right | 沛phải | /faːj˧˩˧/ | |
| 東 | east | 東 | ||
| 西 | west | 西 | ||
| 南 | south | 南 | ||
| 北 | north | 北 | ||
| 行 | go | 𠫾đi | /ɗi˧˧/ | |
| 行 | row | 行hàng | /haŋ˨˩/ | |
| 来 | come | 𦤾đến | /ɗen˧˥/ | |
| 去 | leave | 去đi | /ɗi˧˧/ | |
| 見 | see | 𧡊thấy | /tʰəj˧˥/ | |
| 聞 | hear | 𦖑nghe | /ŋɛ˧˧/ | |
| 食 | eat | 𩛖ăn | /an˧˧/ | |
| 飲 | drink | 㕵uống | /uəŋ˧˥/ | |
| 走 | run | 𧼋chạy | /tɕaj˧ˀ˨ʔ/ | |
| 坐 | sit | 𡎜ngồi | /ŋoj˨˩/ | |
| 立 | stand | 𨇜đứng | /ɗɨŋ˧˥/ |
Джерела
- Wikipedia: Chữ Nôm, Vietnamese vocabulary
- Nguyễn Tài Cẩn 'Một số chứng tích về ngôn ngữ, văn tự và văn hoá' (NXB Đại học Quốc gia 2001)
- Alves, Mark J. 'Sino-Vietnamese Grammatical Vocabulary and Sociolinguistic Conditions for Borrowing' (Journal of the Southeast Asian Linguistics Society 2009)
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Austroasiatic
| Значення | Тьи-ном | В'єтнамська | Південна в'єтнамська | Центральна в'єтнамська | Тай-сонг | Тай (Вʼєтнам) | Тайська (південна) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | 渃 /nɨək˧˥/ | nước /nɨək˧˥/ | nước /nɨək˧˥/ | nước /nɨːk˧˥/ | น้ำ /nam˧˩/ | nặm /naːm˨˩/ | น้ำ /nam˧˥/ |
| Вогонь | 焒 /lɨə˧˩˧/ | lửa /lɨə˧˩˧/ | lửa /lɨə˨˩˥/ | lửa /lɨə˧˩/ | ไฟ /faj˧˩/ | phầy /fəj˨˩/ | ไฟ /faj˥/ |
| Сонце | 𩈘𡗶 /mət˨˩ tɕɤːj˨˩/ | mặt trời /mət˨˩ tɕɤːj˨˩/ | mặt trời /mak˨˩˨ ʈɤːj˨˩/ | mặt trời /maːk˨˨ ʈɤːj˧˨/ | ตะวัน /ta˩˧ wan˧/ | tha vằn /tʰaː˧˧vən˨˩/ | ตะวัน /ta˨˩wan˥/ |
| Місяць | 𩈘𢁋 /mət˨˩ tɕaŋ˧/ | mặt trăng /mət˨˩ tɕaŋ˧/ | mặt trăng /mak˨˩˨ ʈaŋ˥/ | mặt trăng /maːk˨˨ ʈaːŋ˥/ | เดือน /dɯːan˧/ | bươn /bɯən˧˧/ | เดือน /dɯːan˥/ |
| Зірка | 𣋀 /saːw˧/ | sao /saːw˧/ | sao /ʂaːw˧/ | sao /saːw˧/ | ดาว /daːw˩/ | đao /daːw/ | ดาว /daːw˧/ |
| Мати | 媄 /mɛ˨˩/ | mẹ /mɛ˨˩/ | má /maː˧˥/ | mạ /maː˨˨/ | แม่ /mɛː˧˩/ | mẻ /mɛ˨˩˧/ | แม่ /mɛː˥˩/ |
| Батько | 布 /ɓo˧˥/ | bố /ɓo˧˥/ | ba /ɓaː˥/ | bọ /ɓɔː˨˨/ | พ่อ /pʰɔː˧˩/ | pò /pɔ˨˩/ | พ่อ /pʰɔː˥˩/ |
| Я | 碎 /toj˧/ | tôi /toj˧/ | tôi /toj˧/ | tôi /toj˧/ | กู /kuː˧/ | khỏi /xɔːj/ | ฉาน /tɕʰaːn˦/ |
| Ти | 眉 /maj˨˩/ | bạn /ɓaːn˨˩ˀ/ | bạn /ɓaːŋ˨˩˨/ | bạn /ɓaːŋ˨˩ˀ/ | มึง /mɯŋ˧/ | mừng /mɯŋ/ | สู /suː˩/ |
| Ім'я | 𠸜 /ten˧/ | tên /ten˧/ | tên /teŋ˧/ | tên /teːŋ˧/ | ชื่อ /tɕɯː˧˩/ | chứ /ɕɯ/ | ชื่อ /tɕʰɯː˧/ |
| Око | 眜 /mat˧˥/ | mắt /mat˧˥/ | mắt /mak˧˥/ | mắt /maːk˧˥/ | ตา /taː˧/ | tha /tʰaː˧˧/ | ตา /taː˥/ |
| Рука | 𢬣 /taj˧/ | tay /taj˧/ | tay /taj˥/ | tay /taːj˥/ | มือ /mɯː˧/ | mừ /mɯ˨˩/ | มือ /mɯː˥/ |
| Серце | 𢁑𢙭 /tɕaːj˧˥ tim˧/ | trái tim /tɕaːj˧˥ tim˧/ | trái tim /ʈaːj˧˥ tim˥/ | trái tim /ʈaːj˩˧ tiːm˥/ | ใจ /tɕaj˧/ | chầy /tʃəj˨˩/ | ใจ /tɕaj˥/ |
| Любов | 𢞅 /iəw˧/ | yêu /iəw˧/ | thương /tʰɨəŋ˥/ | thương /tʰɨəŋ˥/ | ฮัก /hak˥/ | hắc /hak˧˥/ | รัก /rak˧˥/ |
| Дерево | 𣘃 /kəj˧/ | cây /kəj˧/ | cây /kəj˥/ | cây /kəːj˥/ | ต้นไม้ /ton˧˩ maj˧˩/ | mạy /maːj˨˩/ | ต้นไม้ /ton˧˥maj˧˥/ |
| Дім | 茹 /ɲaː˨˩/ | nhà /ɲaː˨˩/ | nhà /ɲaː˨˩/ | nhà /ɲaː˧˨/ | เรือน /rɯːan˧/ | rườn /zɯən˨˩/ | บ้าน /baːn˧˥/ |
| Собака | 㹥 /tɕɔ˧˥/ | chó /tɕɔ˧˥/ | chó /ɕɔ˧˥/ | chó /tɕɔː˩˧/ | หมา /maː˩˧/ | ma /maː˧˧/ | หมา /maː˩˧/ |
| Кішка | 猫 /mɛw˨˩/ | mèo /mɛw˨˩/ | mèo /mɛw˨˩/ | mèo /mɛːw˧˨/ | แมว /mɛːw˩˧/ | meo /meo˧˧/ | แมว /mɛːw˥/ |
| Їсти | 𫗒 /an˧/ | ăn /an˧/ | ăn /aŋ˥/ | ăn /aːn˥/ | กิน /kin˧/ | kin /kin˧˧/ | กิน /kin˥/ |
| Пити | 㕵 /uəŋ˧˥/ | uống /uəŋ˧˥/ | uống /uəŋ˧˥/ | uống /uəŋ˩˧/ | ดื่ม /dɯːm˧˩/ | uống /uəŋ˧˥/ | ดื่ม /dɯːm˥˩/ |
| Один | 𠬠 /mot˨˩/ | một /mot˨˩/ | một /mok˨˩˨/ | một /moːk˨˨/ | หนึ่ง /nɯŋ˩/ | nưng /nɯŋ˧˧/ | หนึ่ง /nɯŋ˨˩/ |
| Два | 𠄩 /haːj˧/ | hai /haːj˧/ | hai /haːj˧/ | hai /haːj˧/ | สอง /sɔːŋ˩˧/ | soong /soːŋ/ | สอง /sɔːŋ˩/ |
| Привіт | 吀嘲 /sin˧ tɕaːw˨˩/ | xin chào /sin˧˧ tɕaːw˨˩/ | xin chào /siŋ˥ ɕaːw˨˩/ | xin chào /siːn˥ tɕaːw˧˨/ | สบายดี /sa˩˧ baːj˩˧ diː˩˧/ | chào /tʃaːw˨˩/ | สวัสดี /sa˨˩wat˨˩diː˥/ |
| Дякую | 感恩 /kaːm˧˩˧ əːn˧/ | cảm ơn /kaːm˧˩˧ əːn˥/ | cảm ơn /kaːm˨˩˥ əːn˥/ | cảm ơn /kaːm˧˩ əːn˥/ | ขอบใจ /kʰɔːp˩˧ tɕaj˩˧/ | cảm ơn /kaːm˨˩˧ɤn˧˧/ | ขอบคุณ /kʰɔːp˨˩kʰun˥/ |
| Добрий | 卒 /tot˧˥/ | tốt /tot˧˥/ | tốt /tok˧˥/ | tốt /toːk˧˥/ | ดี /diː˩˧/ | đây /ɗəj˧˧/ | ดี /diː˥/ |
| Зозуля | 布穀 /ɓo˧˩ ko˧ˀ˥/ | cu cu /ku˧ ku˧/ | cu cu /ku˧ ku˧/ | cu cu /ku˧ ku˧/ | — | khảm khắc /kʰaːm˨˩˧ kʰak˥/ | นกคัคคู /nok˦˥ kʰak˦˥kʰuː˧/ |
| Комп’ютер | 盤倂 /ɓaːn˨˩ tïŋ˧˥/ | máy tính /maj˧˥ tïŋ˧˥/ | máy tính /maj˦˥ tɨn˦˥/ | — | — | — | คอมพิวเตอร์ /kʰɔm˧.pʰiw˧.tɤː˥˩/ |
| Суші | 𩻐 /mam˧˥/ | sushi /su˧ si˧/ | sushi /ʂu˧ ʂi˧/ | — | — | — | ซูชิ /suː˧.tɕʰiʔ˦˥/ |
Сторінка 1/4
Порівняння порядку слів
Порівняти з основними мовами світу
Тьи-ном
碎
㦖
試
𦁸衣
𦓡
碎
㐌𧡊
𥪝
𠬠𨷶行
對面
客棧
I
want to
try on
a suit
I
saw
in
a shop
across from
the hotel
أنا
أريد
أن أجرب
بدلة
رأيتها
في
محل
مقابل
الفندق
मैं
होटल
के सामने
एक दुकान
में
देखा
सूट को
पहनकर देखना
चाहता हूँ
我
想
试穿
酒店
对面的
商店
里
看到的
那套西装
Ich
möchte
einen Anzug
anprobieren
den
ich
in einem
Geschäft
gegenüber vom
Hotel
gesehen habe
Я
хочу
примерить
костюм
который
я увидел
в
магазине
напротив
отеля
私は
ホテルの
向かいの
お店
で
見た
スーツを
試着
したいです
Тьи-ном
𥏌
𧵑碎
羅
田中
My
name
is
Tanaka
اسمي
هو
تاناكا
मेरा
नाम
तनाका
है
我的
名字
是
田中
Mein
Name
ist
Tanaka
Моё
имя
—
Танака
私の
名前は
田中
です
Тьи-ном
碎
咹
𩛷𤎜
每𣇜𤎜
𣅶𦉱𣇞
I
eat
breakfast
every morning
at 7 o'clock
أتناول
أنا
الإفطار
كل صباح
الساعة السابعة
मैं
हर सुबह
7 बजे
नाश्ता
करता हूँ
我
每天早上
七点
吃
早饭
Ich
frühstücke
jeden Morgen
um 7 Uhr
Я
завтракаю
каждое утро
в 7 часов
毎朝
7時に
朝ごはんを
食べます
Тьи-ном
牙
𧵆一
於
兜
Where
is
the nearest
station
أين
تقع
أقرب
محطة
सबसे नज़दीकी
स्टेशन
कहाँ
है
最近的
车站
在
哪里
Wo
ist
der nächste
Bahnhof
Где
находится
ближайшая
станция
一番近い
駅は
どこ
です
か
Тьи-ном
咖啡
呢
慄
𤯆
This
coffee
is
very
delicious
هذه
القهوة
لذيذة
جداً
यह
कॉफ़ी
बहुत
स्वादिष्ट है
这
咖啡
很
好喝
Dieser
Kaffee
ist
sehr
lecker
Этот
кофе
очень
вкусный
この
コーヒーは
とても
おいしいです
Тьи-ном
碎
學
㗂日
於場大學
I
study
Japanese
at university
أنا
أدرس
اللغة اليابانية
في الجامعة
मैं
विश्वविद्यालय में
जापानी
पढ़ता हूँ
我
在大学
学
日语
Ich
studiere
Japanisch
an der Universität
Я
изучаю
японский язык
в университете
私は
大学で
日本語を
勉強しています
Тьи-ном
時節
𣈜埋
𠱊
𣌝
Tomorrow's
weather
will be
sunny
سيكون
الطقس
غداً
مشمساً
कल
मौसम
धूप वाला
होगा
明天
天气
会
晴天
Morgen
wird
das Wetter
sonnig
sein
Завтра
погода
будет
солнечной
明日の
天気は
晴れ
でしょう
Тьи-ном
媄碎
𤍇
𩛷最
每𣈜
My mother
cooks
dinner
every day
تطبخ
أمي
العشاء
كل يوم
मेरी माँ
हर रोज़
रात का खाना
बनाती है
我妈妈
每天
做
晚饭
Meine Mutter
kocht
jeden Tag
Abendessen
Моя мама
готовит
ужин
каждый день
お母さんは
毎日
夕食を
作ります
Тьи-ном
碎
㦖
𦤾
日本
𢆥
𡢐
I
want to
go
to
Japan
next
year
أنا
أريد
أن أذهب
إلى
اليابان
العام
القادم
मैं
अगले
साल
जापान
जाना
चाहता हूँ
我
明
年
想
去
日本
Ich
möchte
nächstes
Jahr
nach
Japan
fahren
Я
хочу
поехать
в
Японию
в следующем
году
私は
来
年
日本
に
行き
たいです
Тьи-ном
伴
固
呐得
㗂英
空
Can
you
speak
English
هل
تستطيع
التحدث
باللغة الإنجليزية
आप
अंग्रेज़ी
बोल
सकते हैं
你
会
说
英语
吗
Können
Sie
Englisch
sprechen
Вы
умеете
говорить
по-английски
あなたは
英語が
話せ
ます
か
Порівняти з близькоспорідненими мовами
Tôi
muốn
thử
bộ vest
mà
tôi
đã thấy
trong
một cửa hàng
đối diện
khách sạn
ខ្ញុំ
ចង់
សាកពាក់
ឈុត
ដែល
ខ្ញុំបានឃើញ
ក្នុង
ហាង
ម្ខាង
សណ្ឋាគារ
Tui
muốn
thử
bộ vest
mà
tui
đã thấy
trong
một tiệm
đối diện
khách sạn
Тьи-ном
碎
㦖
試
𦁸衣
𦓡
碎
㐌𧡊
𥪝
𠬠𨷶行
對面
客棧
Tui
muốn
thử
bộ vest
mà
tui
đã chộ
trong
một cửa hàng
đối diện
khách sạn
Tên
của tôi
là
Tanaka
ឈ្មោះ
របស់ខ្ញុំ
គឺ
តាណាកា
Tên
của tui
là
Tanaka
Тьи-ном
𥏌
𧵑碎
羅
田中
Tên
của tui
là
Tanaka
Tôi
ăn
bữa sáng
mỗi buổi sáng
lúc 7 giờ
ខ្ញុំ
ញ៉ាំ
អាហារពេលព្រឹក
រៀងរាល់ព្រឹក
នៅម៉ោង៧
Lúc 7 giờ
tui
ăn
sáng
mỗi bữa
Тьи-ном
碎
咹
𩛷𤎜
每𣇜𤎜
𣅶𦉱𣇞
Tui
ăn
bữa sáng
mỗi buổi sáng
lúc 7 giờ
Ga
gần nhất
ở
đâu
ស្ថានីយ
ជិតបំផុត
នៅ
ឯណា
Ga
gần nhứt
ở
đâu
Тьи-ном
牙
𧵆一
於
兜
Ga
gần nhứt
ở
mô
Cà phê
này
rất
ngon
នេះ
កាហ្វេ
គឺ
ពិតជា ឆ្ងាញ់
Cà phê
nầy
thiệt
ngon
Тьи-ном
咖啡
呢
慄
𤯆
Cà phê
ni
ngon
lắm
Tôi
học
tiếng Nhật
ở trường đại học
ខ្ញុំ
រៀន
ភាសាជប៉ុន
នៅសកលវិទ្យាល័យ
Tui
học
tiếng Nhật
ở trường đại học
Тьи-ном
碎
學
㗂日
於場大學
Tui
học
tiếng Nhật
ở trường đại học
Thời tiết
ngày mai
sẽ
nắng
ថ្ងៃស្អែក
អាកាសធាតុ
នឹង
ថ្ងៃរះ
Mai
thời tiết
sẽ
nắng
Тьи-ном
時節
𣈜埋
𠱊
𣌝
Thời tiết
mai
sẽ
nắng
Mẹ tôi
nấu
bữa tối
mỗi ngày
ម៉ាក់ខ្ញុំ
ធ្វើម្ហូប
អាហារពេលល្ងាច
រៀងរាល់ថ្ងៃ
Mỗi ngày
má tui
nấu
bữa tối
Тьи-ном
媄碎
𤍇
𩛷最
每𣈜
Mạ tui
nấu
bữa tối
mỗi ngày
Tôi
muốn
đi
Nhật Bản
năm
sau
ខ្ញុំ
ចង់
ទៅ
ជប៉ុន
ឆ្នាំ
ក្រោយ
Tui
muốn
đi
Nhật Bản
năm
sau
Тьи-ном
碎
㦖
𦤾
日本
𢆥
𡢐
Tui
muốn
đi
Nhật Bản
năm
sau
Bạn
có
nói được
tiếng Anh
không
អ្នក
អាច
និយាយ
ភាសាអង់គ្លេសបានទេ
Bạn
nói được
tiếng Anh
hông
Тьи-ном
伴
固
呐得
㗂英
空
Bạn
có
nói được
tiếng Anh
khôông
Порівняння читань ханьцзи
Порівняння зі спорідненими мовами Vietic > Vietnamese (native reading layer)
| Ієрогліф | Тьи-ном | В'єтнамська | Південна в'єтнамська | Веньчжоуський у | Центральна в'єтнамська | Дунгуаньський юе | Qingtian Wu |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 一 | một /mot̚˧ˀ˨ʔ/ | Nhất /ɲət˧˥/ | Nhứt /ɲɨt˦˥/ | yi²¹³ /ji˨˩˧/ | Nhất /ɲət˦˥/ | jat1 /jɐt̚˥/ | yi²³ /ji˨˧/ |
| 二 | hai /haːj˧˧/ | Nhị /ɲi˧ˀ˨ʔ/ | Nhị /ɲi˨˩˨/ | nyi²² /ɲi˨˨/ | Nhị /ɲi˨˩ˀ/ | ji6 /jiː˨˨/ | nyi²² /ɲi˨˨/ |
| 三 | ba /ɓaː˧˧/ | Tam /taːm˧˧/ | Tam /taːm˧˧/ | sa³³ /sa˧˧/ | Tam /taːm˧˨/ | saam1 /saːm˥˥/ | sa⁴⁴ /sa˦˦/ |
| 四 | bốn /ɓon˧˥/ | Tứ /tɨ˧˥/ | Tứ /tɨ˧˥/ | sy⁴² /sɿ˦˨/ | Tứ /tɨ˨˩˧/ | sei3 /sei˧˧/ | sy⁴² /sɿ˦˨/ |
| 五 | năm /nam˧˧/ | Ngũ /ŋu˧ˀ˥/ | Ngũ /ŋu˨˩˦/ | ng²² /ŋ̍˨˨/ | Ngũ /ŋu˨˩ˀ/ | ng5 /ŋ̍˩˧/ | ng²² /ŋ̍˨˨/ |
| 六 | sáu /saːw˧˥/ | Lục /luk˧ˀ˨ʔ/ | Lục /luk˨˩ʔ/ | lieu²¹³ /lɤu˨˩˧/ | Lục /luk˨˩ʔ/ | luk6 /lʊk̚˨/ | lieu²¹³ /lɤu˨˩˧/ |
| 七 | bảy /ɓaj˧˩˧/ | Thất /tʰət˧˥/ | Thất /tʰət˦˥/ | tshei²¹³ /tsʰei˨˩˧/ | Thất /tʰət˦˥/ | cat1 /tsʰɐt̚˥/ | tshei²³ /tsʰei˨˧/ |
| 八 | tám /taːm˧˥/ | Bát /ɓaːt˧˥/ | Bát /ɓaːt˦˥/ | po²¹³ /po˨˩˧/ | Bát /ɓaːt˦˥/ | baat3 /paːt̚˧/ | po²³ /po˨˧/ |
| 九 | chín /tɕin˧˥/ | Cửu /kɨw˧˩˧/ | Cửu /kɨw˨˩˦/ | jiau³⁵ /tɕiau˧˥/ | Cửu /kɨw˧˩˨/ | gau2 /kɐu˧˥/ | jiau³⁵ /tɕiau˧˥/ |
| 十 | mười /mɨəj˨˩/ | Thập /tʰəp˧ˀ˨ʔ/ | Thập /tʰəp˨˩ʔ/ | zai²¹³ /zai˨˩˧/ | Thập /tʰəp˨˩ʔ/ | sap6 /sɐp̚˨/ | zai²¹³ /zai˨˩˧/ |
| 日 | ngày /ŋaj˨˩/ | Nhật /ɲət˧ˀ˨ʔ/ | Nhựt /ɲɨt˨˩ʔ/ | nyai²¹³ /ȵai˨˩˧/ | Nhật /ɲət˨˩ʔ/ | ngat6 /ŋɐt̚˨/ | nyai²¹³ /ȵai˨˩˧/ |
| 月 | trăng /tʂaŋ˧˧/ | Nguyệt /ŋwiət˧ˀ˨ʔ/ | Nguyệt /ŋwiət˨˩ʔ/ | hhy²¹³ /ɦy˨˩˧/ | Nguyệt /ŋwiət˨˩ʔ/ | ngyut6 /ŋyːt̚˨/ | hhy²¹³ /ɦy˨˩˧/ |
| 山 | núi /nuj˧˥/ | Sơn /səːn˧˧/ | Sơn /ʂəːn˧˧/ | sa³³ /sa˧˧/ | Sơn /ʂəːn˧˨/ | saan1 /saːn˥˥/ | sa⁴⁴ /sa˦˦/ |
| 水 | nước /nɨək̚˧˥/ | Thuỷ /tʰwij˧˩˧/ | Thuỷ /tʰwij˨˩˦/ | sy³⁵ /sz̩˧˥/ | Thuỷ /tʰwij˧˩˨/ | seoi2 /sɵy˧˥/ | sy³⁵ /sz̩˧˥/ |
| 火 | lửa /lɨə˧˩˧/ | Hoả /hwaː˧˩˧/ | Hoả /hwaː˨˩˦/ | fu³⁵ /fu˧˥/ | Hoả /hwaː˧˩˨/ | fo2 /fɔː˧˥/ | fu³⁵ /fu˧˥/ |
| 木 | cây /kəj˧˧/ | Mộc /mok˧ˀ˨ʔ/ | Mộc /mok˨˩ʔ/ | moe²¹³ /mø˨˩˧/ | Mộc /mok˨˩ʔ/ | muk6 /mʊk̚˨/ | moe²¹³ /mø˨˩˧/ |
| 土 | đất /ɗət̚˧˥/ | Thổ /tʰo˧˩˧/ | Thổ /tʰo˨˩˦/ | thou³⁵ /tʰəu˧˥/ | Thổ /tʰo˧˩˨/ | tou2 /tʰou˧˥/ | thou³⁵ /tʰəu˧˥/ |
| 天 | trời /tʂəːj˨˩/ | Thiên /tʰiən˧˧/ | Thiên /tʰiən˧˧/ | thi³³ /tʰi˧˧/ | Thiên /tʰiən˧˨/ | tin1 /tʰiːn˥˥/ | thi⁴⁴ /tʰi˦˦/ |
| 地 | đất /ɗət̚˧˥/ | Địa /ɗie˧ˀ˨ʔ/ | Địa /ɗie˨˩˨/ | di²² /di˨˨/ | Địa /ɗie˨˩ˀ/ | dei6 /tei˨˨/ | di²² /di˨˨/ |
| 海 | biển /ɓiən˧˩˧/ | Hải /haːj˧˩˧/ | Hải /haːj˨˩˦/ | ha³⁵ /ha˧˥/ | Hải /haːj˧˩˨/ | hoi2 /hɔːi˧˥/ | ha³⁵ /ha˧˥/ |
| 龍 | rồng /zawŋ͡m˨˩/ | Long /lawŋ͡m˧˧/ | Long /lawŋ͡m˧˧/ | leng³¹ /leŋ˧˩/ | Long /lawŋ͡m˧˨/ | lung4 /lʊŋ˨˩/ | leng³¹ /leŋ˧˩/ |
| 虎 | cọp /kɔp̚˧ˀ˨ʔ/ | Hổ /ho˧˩˧/ | Hổ /ho˨˩˦/ | hu³⁵ /hu˧˥/ | Hổ /ho˧˩˨/ | fu2 /fuː˧˥/ | hu³⁵ /hu˧˥/ |
| 犬 | chó /tɕɔ˧˥/ | Khuyển /xwiən˧˩˧/ | Khuyển /xwiən˨˩˦/ | qy³⁵ /tɕʰy˧˥/ | Khuyển /xwiən˧˩˨/ | hyun2 /hyːn˧˥/ | qy³⁵ /tɕʰy˧˥/ |
| 馬 | ngựa /ŋɨə˧ˀ˨ʔ/ | Mã /maː˧ˀ˥/ | Mã /maː˨˩˦/ | mo³⁵ /mo˧˥/ | Mã /maː˨˩ˀ/ | maa5 /maː˩˧/ | mo³⁵ /mo˧˥/ |
| 鳥 | chim /tɕim˧˧/ | Điểu /ɗiəw˧˩˧/ | Điểu /ɗiəw˨˩˦/ | tie³⁵ /tiɛ˧˥/ | Điểu /ɗiəw˧˩˨/ | niu5 /niːu˩˧/ | tie³⁵ /tiɛ˧˥/ |
| 魚 | cá /kaː˧˥/ | Ngư /ŋɨ˧˧/ | Ngư /ŋɨ˧˧/ | hhy³¹ /ɦy˧˩/ | Ngư /ŋɨ˧˨/ | ngyu4 /ŋyː˨˩/ | hhy³¹ /ɦy˧˩/ |
| 牛 | bò /ɓɔ˨˩/ | Ngưu /ŋɨw˧˧/ | Ngưu /ŋɨw˧˧/ | ngau³¹ /ŋau˧˩/ | Ngưu /ŋɨw˧˨/ | ngau4 /ŋɐu˨˩/ | ngau³¹ /ŋau˧˩/ |
| 羊 | cừu /kɨw˨˩/ | Dương /zɨəŋ˧˧/ | Dương /jɨːŋ˧˧/ | hhi³¹ /ji˧˩/ | Dương /jɨəŋ˧˨/ | joeng4 /jœŋ˨˩/ | hhi³¹ /ɦi˧˩/ |
| 貓 | mèo /mɛw˨˩/ | Miêu /miəw˧˧/ | Miêu /miəw˧˧/ | mau³³ /mɔ˧˧/ | Miêu /miəw˧˨/ | maau1 /maːu˥˥/ | mau⁴⁴ /mau˦˦/ |
| 人 | người /ŋɨəj˨˩/ | Nhân /ɲən˧˧/ | Nhân /ɲən˧˧/ | zang³¹ /zaŋ˧˩/ | Nhân /ɲən˧˨/ | jan4 /jɐn˨˩/ | zang³¹ /zaŋ˧˩/ |
| 手 | tay /taj˧˧/ | Thủ /tʰu˧˩˧/ | Thủ /tʰu˨˩˦/ | siau³⁵ /ɕiau˧˥/ | Thủ /tʰu˧˩˨/ | sau2 /sɐu˧˥/ | siau³⁵ /ɕiau˧˥/ |
| 足 | chân /tɕən˧˧/ | Túc /tuk˧˥/ | Túc /tuk˦˥/ | jy²¹³ /tɕy˨˩˧/ | Túc /tuk˦˥/ | zuk1 /tsʊk̚˥/ | jy²³ /tɕy˨˧/ |
| 目 | mắt /mat̚˧˥/ | Mục /muk˧ˀ˨ʔ/ | Mục /muk˨˩ʔ/ | moe²¹³ /mø˨˩˧/ | Mục /muk˨˩ʔ/ | muk6 /mʊk̚˨/ | moe²¹³ /mø˨˩˧/ |
| 耳 | tai /taːj˧˧/ | Nhĩ /ɲi˧ˀ˥/ | Nhĩ /ɲi˨˩˦/ | ngai³¹ /ŋai˧˩/ | Nhĩ /ɲi˨˩ˀ/ | ji5 /jiː˩˧/ | ngai³¹ /ŋai˧˩/ |
| 口 | miệng /miəŋ˧ˀ˨ʔ/ | Khẩu /xəw˧˩˧/ | Khẩu /xəw˨˩˦/ | khau³⁵ /kʰau˧˥/ | Khẩu /xəw˧˩˨/ | hau2 /hɐu˧˥/ | khau³⁵ /kʰau˧˥/ |
| 頭 | đầu /ɗəw˨˩/ | Đầu /ɗəw˨˩/ | Đầu /ɗəw˨˩/ | dou³¹ /dɤu˧˩/ | Đầu /ɗəw˧˩/ | tau4 /tʰɐu˨˩/ | deu³¹ /dɤu˧˩/ |
| 心 | tim /tim˧˧/ | Tâm /təm˧˧/ | Tâm /təm˧˧/ | sang³³ /saŋ˧˧/ | Tâm /təm˧˨/ | sam1 /sɐm˥˥/ | sang⁴⁴ /saŋ˦˦/ |
| 血 | máu /maːw˧˥/ | Huyết /hwiət˧˥/ | Huyết /hwiət˦˥/ | xyo²¹³ /ɕɥɵ˨˩˧/ | Huyết /hwiət˦˥/ | hyut3 /hyːt̚˧/ | xyo²³ /ɕɥɵ˨˧/ |
| 肉 | thịt /tʰit̚˧ˀ˨ʔ/ | Nhục /ɲuk˧ˀ˨ʔ/ | Nhục /ɲuk˨˩ʔ/ | nyau²¹³ /ȵau˨˩˧/ | Nhục /ɲuk˨˩ʔ/ | juk6 /jʊk̚˨/ | nyau²¹³ /ȵau˨˩˧/ |
| 上 | trên /tʂen˧˧/ | Thượng /tʰɨəŋ˧ˀ˨ʔ/ | Thượng /tʰɨːŋ˨˩˨/ | jio²² /jɔ˨˨/ | Thượng /tʰɨəŋ˨˩ˀ/ | 上面（locative）soeng6 /sœŋ˨˨/上去（directional verb）soeng5 /sœŋ˩˧/ | jio²² /jɔ˨˨/ |
| 下 | dưới /zɨəj˧˥/ | Hạ /ha˧ˀ˨ʔ/ | Hạ /ha˨˩˨/ | hho²² /ɦo˨˨/ | Hạ /ha˨˩ˀ/ | haa6 /haː˨˨/ | hho²² /ɦo˨˨/ |
| 中 | giữa /zɨə˧ˀ˥/ | trung /tʂuŋ͡m˧˧/ | Trung /ʈuŋ͡m˧˧/ | jiong³³ /tɕyoŋ˧˧/ | Trung /tʂuŋ͡m˧˨/ | zung1 /tsʊŋ˥˥/ | jiong⁴⁴ /tɕyoŋ˦˦/ |
| 中 | trúng /tʂuŋ͡m˧˥/ | trúng /tʂuŋ͡m˧˥/ | Trúng /ʈuŋ͡m˧˥/ | jiong⁴² /tɕyoŋ˦˨/ | Trúng /tʂuŋ͡m˨˩˧/ | zung3 /tsʊŋ˧˧/ | jiong⁴² /tɕyoŋ˦˨/ |
| 左 | trái /tʂaːj˧˥/ | Tả /taː˧˩˧/ | Tả /taː˨˩˦/ | tsau³⁵ /tsau˧˥/ | Tả /taː˧˩˨/ | zo2 /tsɔː˧˥/ | tsau³⁵ /tsau˧˥/ |
| 右 | phải /faːj˧˩˧/ | Hữu /hɨw˧ˀ˥/ | Hữu /hɨw˨˩˦/ | hhau²² /jau˨˨/ | Hữu /hɨw˨˩ˀ/ | jau6 /jɐu˨˨/ | hhau²² /ɦau˨˨/ |
| 行 | đi /ɗi˧˧/ | Hành /haɲ˨˩/ | Hành /haɲ˨˩/ | hha³¹ /ɦa˧˩/ | Hành /haɲ˧˩/ | hang4 /hɐŋ˨˩/ | hha³¹ /ɦa˧˩/ |
| 行 | hàng /haŋ˨˩/ | Hàng /haŋ˨˩/ | Hàng /haŋ˨˩/ | hho³¹ /ɦo˧˩/ | Hàng /haŋ˧˩/ | hong4 /hɔːŋ˨˩/ | hho³¹ /ɦo˧˩/ |
| 来 | đến /ɗen˧˥/ | Lai /laːi˧˧/ | Lai /laːi˧˧/ | le³¹ /le˧˩/ | Lai /laːi˧˨/ | ngui4 /ŋui˨˩/ | le³¹ /le˧˩/ |
| 去 | đi /ɗi˧˧/ | Khứ /xɨ˧˥/ | Khứ /xɨ˧˥/ | qei⁴² /tɕʰei˦˨/ | Khứ /xɨ˨˩˧/ | heoi3 /hɵy˧˧/ | qei⁴² /tɕʰei˦˨/ |
| 見 | thấy /tʰəj˧˥/ | Kiến /kiən˧˥/ | Kiến /kiən˧˥/ | ji⁴² /tɕi˦˨/ | Kiến /kiən˨˩˧/ | gin3 /kiːn˧˧/ | ji⁴² /tɕi˦˨/ |
| 聞 | nghe /ŋɛ˧˧/ | Văn /van˧˧/ | Văn /jan˧˧/ | vang³¹ /vaŋ˧˩/ | Văn /van˧˨/ | man4 /mɐn˨˩/ | vang³¹ /vaŋ˧˩/ |
| 食 | ăn /an˧˧/ | Thực /tʰɨk˧ˀ˨ʔ/ | Thực /tʰɨk˨˩ʔ/ | zai²¹³ /zai˨˩˧/ | Thực /tʰɨk˨˩ʔ/ | sik6 /sɪk̚˨/ | zai²¹³ /zai˨˩˧/ |
| 飲 | uống /uəŋ˧˥/ | Ẩm /ʔəm˧˩˧/ | Ẩm /ʔəm˨˩˦/ | ai³⁵ /ʔai˧˥/ | Ẩm /ʔəm˧˩˨/ | jam2 /jɐm˧˥/ | ai³⁵ /ʔai˧˥/ |
| 走 | chạy /tɕaj˧ˀ˨ʔ/ | Tẩu /təw˧˩˧/ | Tẩu /təw˨˩˦/ | tsau³⁵ /tsau˧˥/ | Tẩu /təw˧˩˨/ | zau2 /tsɐu˧˥/ | tsau³⁵ /tsau˧˥/ |
| 坐 | ngồi /ŋoj˨˩/ | Tọa /twa˧ˀ˨ʔ/ | Tọa /twa˨˩˨/ | zo³⁵ /zo˧˥/ | Tọa /twa˨˩ˀ/ | co5 /tsʰɔː˩˧/ | zo³⁵ /zo˧˥/ |
| 立 | đứng /ɗɨŋ˧˥/ | Lập /ləp˧ˀ˨ʔ/ | Lập /ləp˨˩ʔ/ | lai²¹³ /lai˨˩˧/ | Lập /ləp˨˩ʔ/ | lap6 /lɐp̚˨/ | lai²¹³ /lai˨˩˧/ |
Сторінка 1/6
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.