удиэ кэйэвэни

Удегейська

тунгуська сім'я (північна гілка, удегейсько-орочська підгрупа — сестра орочській і негідальській)

Сім’ятунгуська сім'я (північна гілка, удегейсько-орочська підгрупа — сестра орочській і негідальській) Носії~100 вільно володіють ПисьмоКирилиця КраїниРосія Офіційна моваНі (визнаний корінний) Життєздатністьпід серйозною загрозою ISO 639-3ude

Удегейська мова (самоназва «удиэ кэйэвэни» Udihe Keyeveni або «Udeγe») — північнотунгуська мова російського Далекого Сходу, якою розмовляють традиційні тайгові мисливці-збирачі, відомі як «люди тигра і тайги». Удегейців романтизовано у творі Володимира Арсеньєва «Дерсу Узала» (1923) — Дерсу був удегейським мисливцем-провідником. Мова перебуває під серйозною загрозою зникнення: серед приблизно 1500 етнічних удегейців залишилося лише близько 100 вільних носіїв, а молодші покоління переважно російськомовні. Удегейська громада долини Бікіну в Красному Ярі — найбільше сучасне поселення й осередок збереження культури через національний парк «Бікін», заснований 2015 року. З погляду лінгвістики, удегейська мова вирізняється багатим сингармонізмом, складною морфологією просторових відмінків і характерним маркуванням евіденційності.

Де нею розмовляють

31 основних слів мовою Удегейська

Вода

уй

/uj/

Вогонь

тогбо

/toɡbo/

Сонце

даигаси

/daiɡasi/

Місяць

биа

/bia/

Зірка

ваикта

/ˈwaikta/

Мати

энэ

/ene/

Батько

амэ

/amə/

Я

би

/bi/

Ти

си

/si/

Ім'я

гэгбэ

/gəgˈbə/

Око

яа

/jaː/

Рука

нала

/nala/

Серце

миаван

/miavan/

Любов

чисанай

/tʃisanaj/

Дерево

мо

/mo/

Дім

дзугди

/dzuɡdi/

Собака

инай

/inaj/

Кішка

кошк

/koʃk/

Їсти

джевэ

/dʒevə/

Пити

омимэ

/omimə/

Один

омо

/omo/

Два

дюэ

/dʒuˈə/

Привіт

бандиба

/bandiba/

Дякую

нюхча

/ɲuxtʃa/

Добрий

ая

/aja/

Джерела

Порівняння слів

Порівняння зі спорідненими мовами Tungusic (Northern, Udege-Oroch subgroup — sister to Oroch and Negidal)

Значення УдегейськаНанайськаЕвенкійськаЕвенськаЧжурчженськаМаньчжурськаСибинська
Вода уй /uj/ муэ /mue/ мӯ /muː/ мӯ /muː/ muke /muke/ ᠮᡠᡴᡝ /mukə/ ᠮᡠᡴᡝ /mukə/
Вогонь тогбо /toɡbo/ това /tova/ того /toɡo/ тоог /toːɡ/ tuwa /tuwa/ ᡨᡠᠸᠠ /tuwa/ ᡨᡠᠸᠠ /tuwa/
Сонце даигаси /daiɡasi/ сиун /siun/ дылача /dɯlatɕa/ нөлтэн /nølten/ šun /ʃun/ ᡧᡠᠨ /ʃun/ ᠰᡠᠨ /sun/
Місяць биа /bia/ биа /bia/ бега /beɡa/ бяг /bjaɡ/ biya /bija/ ᠪᡳᠶᠠ /bija/ ᠪᡳᠶᠠ /bija/
Зірка ваикта /ˈwaikta/ хосякта /xoˈsʲakta/ осикта /oˈsikta/ осикат /oˈsikat/ usiha /usixa/ ᡠᠰᡳᡥᠠ /usiˈχa/ ᡠᠰᡳᡥᠠ /usˈχa/
Мати энэ /ene/ энин /enin/ эни /eni/ эньэн /eɲen/ eme /eme/ ᡝᠨᡳᠶᡝ /ənijə/ ᡝᠨᡞᠶᡝ /ənije/
Батько амэ /amə/ ама /ama/ амин /amin/ аман /aman/ ama /ama/ ᠠᠮᠠ /ama/ ᠠᠮᠠ /ama/
Я би /bi/ ми /mi/ би /bi/ би /bi/ bi /bi/ ᠪᡳ /bi/ ᠪᡳ /bi/
Сторінка 1/4

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.