Karifuna

Гарифуна

Аравакська сім'я (карибська група)

Сім’яАравакська сім'я (карибська група) Носії~200K ПисьмоЛатиниця КраїниБеліз, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа Офіційна моваНі (визнана в конституції Гондурасу як етнічна мова) Життєздатністьвразлива ISO 639-3cab

Гарифуна — мова гарифуна, нащадків карибських індіанців та західноафриканських рабів, які втекли на острів Сент-Вінсент у XVII столітті. Лінгвістично належить до аравакської сім’ї, проте історично в чоловічій мові був значний карибський лексичний шар (сьогодні відмінності за статтю майже зникли). У 2001 році мову внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Де нею розмовляють

31 основних слів мовою Гарифуна

Вода

huya

/huja/

Вогонь

watu

/watu/

Сонце

weyu

/weju/

Місяць

hati

/hati/

Зірка

waruguma

/waɾuɡuma/

Мати

úguchu

/uɡutʃu/

Батько

úguchili

/uɡutʃili/

Я

au

/au/

Ти

amürü

/amɨɾɨ/

Ім'я

iri

/iɾi/

Око

úgubu

/uɡubu/

Рука

úhabu

/uhabu/

Серце

anigi

/aniɡi/

Любов

hínsiñe

/hinsiɲe/

Дерево

wewe

/wewe/

Дім

muna

/muna/

Собака

aulamu

/aulamu/

Кішка

meu

/meu/

Їсти

éiga

/eiɡa/

Пити

ata

/ata/

Один

aban

/aban/

Два

biama

/biama/

Привіт

mabuiga

/mabuiɡa/

Дякую

seremein

/seremein/

Добрий

buidu

/bwidu/

Джерела

Порівняння слів

Порівняння зі спорідненими мовами Arawakan (Caribbean)

Значення ГарифунаКарибськаВарльпіріПівнічна ембераАймараХакаруВайю
Вода huya /huja/ tuna /tuna/ ngapa /ŋapa/ do /do/ uma /uma/ uma /uma/ wuin /wuin/
Вогонь watu /watu/ wàto /wahto/ warlu /waɭu/ tu /tu/ nina /nina/ nina /nina/ siki /siki/
Сонце weyu /weju/ weju /weju/ wanta /wanta/ hewa /hewa/ inti /inti/ inti /inti/ kaʼi /kaʔi/
Місяць hati /hati/ nuno /nuno/ pira /piɻa/ ahuru /ahuɾu/ phaxsi /pʰaχsi/ phaxshi /pʰaχʃi/ kashi /kaʃi/
Зірка waruguma /waɾuɡuma/ siriko /siɾiko/ wanjirlpirri /waɲɟiɭpiri/ chidua /tʃidua/ warawara /waɾawaɾa/ wara /waɾa/ jolotsü /holotsɨ/
Мати úguchu /uɡutʃu/ sano /sano/ ngati /ŋati/ papa /papa/ mama /mama/ mama /mama/ ei /ei/
Батько úguchili /uɡutʃili/ papa /papa/ kirda /kiɖa/ apa /apa/ tata /tata/ awki /awki/ ashi /aʃi/
Я au /au/ au /au/ ngaju /ŋaɟu/ /mɨ/ naya /naja/ naya /naja/ taya /taja/
Сторінка 1/4

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.