Duüxügu
Тікуна
Ticuna–Yuri (usually treated as a language isolate, its only relative Yuri being extinct)
Тікуна, або Duüxügu, — мова народу тікуна у верхів'ях Амазонки, поширена вздовж Солімойнса та його приток приблизно на тисячу кілометрів від Кахакуми в Перу на схід за Жутаї в Бразилії. Її зазвичай вважають ізолятом: єдина доведена родичка, юрі, вимерла, а нові дослідження пов'язують цю пару з карабайо, мовою неконтактної групи в Колумбії. Фонологічно вона виняткова навіть за амазонськими мірками: шість якостей голосних, які можуть бути назалізованими, зі скрипучим голосом або і тим, і тим, і один з найбільших тонових інвентарів у світі — п'ять тонових рівнів плюс чотири низхідні контури в стандартному перуанському описі, що обчислюють як 8–12 фонемних тонів залежно від діалекту й дослідника. Вона полісинтетична, поділяє іменники на вільні та зв'язані (обов'язково присвійні) класи і приписує кожному іменникові чоловічий, жіночий або середній рід, який не мусить збігатися з іспанським чи португальським. З 51 978 мовцями, зафіксованими лише переписом Бразилії 2022 року, вона є найпоширенішою корінною мовою цієї країни й однією з небагатьох амазонських мов, які Ethnologue досі оцінює як стабільні.
Де нею розмовляють
31 основних слів мовою Тікуна
Вода
dexá
/deʔ˧a˥/
Вогонь
üxü
/ɨʔ˨ɨ˧/
Сонце
üa̱xcü
/ɨ˧a̰˩kɨ˧/
Місяць
tauemacü
/tau̯˨e˧ma˩kɨ˧/
Зірка
ẽxta
/ẽʔ˧ta˧/
Мати
nae
/na˦e˦/
Батько
nanatü
/na˦na˦tɨ˧/
Я
chomax
/tʃo˩maʔ˨/
Ти
cumax
/ku˩maʔ˨/
Ім'я
naéga
/na˦e˥ɡa˨/
Око
naxetü
/naʔ˦e˦tɨ˩/
Рука
naxme̱x
/naʔ˦mḛ˩/
Серце
maxü̃ne
/maʔ˦ɨ̃˥ne˩/
Любов
ngechaü̃
/ŋe˦tʃaɨ̃˩/
Дерево
nai
/nai̯˧˩/
Дім
ĩpata
/ĩ˦pa˦ta˧/
Собака
airu
/ai̯˧˩ɾu˥/
Кішка
michi
/mi˧tʃi˩/
Їсти
nachibü
/na˦tʃi˦˧bɨ˨/
Пити
naxaxe
/naʔ˦aʔ˩e˧/
Один
wüxi
/wɨʔ˦i˦/
Два
taxre
/taʔ˨ɾe˦/
Привіт
nuxmae
/nuʔ˨ma˥e˨/
Дякую
tamoxẽ
/ta˩moʔ˧ẽ˩/
Добрий
mexü̃
/meʔ˩ɨ̃˦/
Порівняння слів
Порівняння зі спорідненими мовами Ticuna–Yuri (usually treated as a language isolate, its only relative Yuri being extinct)
| Значення | Тікуна | Цзянхуайський мандарин | Хуейчжоуська | Цзінаньський мандарин | Східноміньська | Хан-ван (сино-в'єтнамське читання класичної китайської) | Тяньцзіньський мандарин |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | dexá /deʔ˧a˥/ | 水 /suei˨˩˦/ | 水 /ɕy˦˦/ | 水 /ʂwei˥˥/ | 水 /tsui˧˩/ | 水 /tʰwi˧˩˧/ | 水 /ʂwei˩˧/ |
| Вогонь | üxü /ɨʔ˨ɨ˧/ | 火 /xuo˨˩˦/ | 火 /xu˦˦/ | 火 /xuo˥˥/ | 火 /huoi˧˩/ | 火 /hwa˧˩˧/ | 火 /xwo˨˩˧/ |
| Сонце | üa̱xcü /ɨ˧a̰˩kɨ˧/ | 日头 /ʐəʔ˦˦tʰəu˨˦/ | 日头 /ʐɨ˨˦tʰəu/ | 太阳 /tʰai˨˩.iaŋ˦˨/ | 日头 /niʔ˧˧tʰau˧˧/ | 日 /ɲət˨˩/ | 日头 /ʐʅ˥˩tʰoʊ˨˦/ |
| Місяць | tauemacü /tau̯˨e˧ma˩kɨ˧/ | 月亮 /yeʔ˥˥liaŋ˦˦/ | 月光 /yo˨˧kuaŋ˨˦/ | 月亮 /yɛ˨˩.liaŋ˨˩/ | 月光 /ŋuoʔ˨˦kuoŋ˥˥/ | 月 /ŋwiət˨˩/ | 月亮 /ɥɛ˥˩ljaŋ/ |
| Зірка | ẽxta /ẽʔ˧ta˧/ | 星 /ɕin˧˩/ | 星 /sɛ̃˧/ | 星 /ɕiŋ˨˩˧/ | 星 /saŋ˥/ | 星 /tïŋ˧˧/ | 星 /ɕiŋ˨˩/ |
| Мати | nae /na˦e˦/ | 妈 /ma˧˧/ | 妈 /ma˧˧/ | 娘 /niaŋ˦˨/ | 依妈 /i˥˥ma˧˧/ | 母 /məw˧˥/ | 妈 /ma˩˩/ |
| Батько | nanatü /na˦na˦tɨ˧/ | 爸 /pa˥˥/ | 爸 /pa˦˦/ | 爹 /tiɛ˨˩˧/ | 依爸 /i˥˥pa˥˥/ | 父 /fu˨˩˨/ | 爸 /pa˥˩/ |
| Я | chomax /tʃo˩maʔ˨/ | 我 /o˨˩˨/ | 我 /ŋo˧˩/ | 我 /uə˥˥/ | 我 /ŋuɑi˧/ | 我 /ŋaː˧˥/ | 我 /wo˩˧/ |
| Ти | cumax /ku˩maʔ˨/ | 你 /li˨˩˨/ | 你 /ni˧˩/ | 你 /ni˥˥/ | 汝 /ny˧/ | 汝 /ɲɨ˧˥/ | 你 /ni˩˧/ |
| Ім'я | naéga /na˦e˥ɡa˨/ | 名 /min˨˦/ | 名 /miã˦/ | 名字 /miŋ˦˨ tsɿ/ | 名 /miaŋ˥˧/ | 名 /zaɲ˧˧/ | 名 /miŋ˦˥/ |
| Око | naxetü /naʔ˦e˦tɨ˩/ | 眼 /jɛn˨˩˦/ | 眼睛 /ŋæ˦˦tɕin/ | 眼 /iæ̃˥˥/ | 目 /muʔ˨˦/ | 目 /muk˨˩/ | 眼睛 /jɛn˨˩˧tɕiŋ/ |
| Рука | naxme̱x /naʔ˦mḛ˩/ | 手 /səu˨˩˦/ | 手 /səu˦˦/ | 手 /ʂou˥˥/ | 手 /tsʰiu˧˩/ | 手 /tʰu˧˩˧/ | 手 /ʂoʊ˨˩˧/ |
| Серце | maxü̃ne /maʔ˦ɨ̃˥ne˩/ | 心 /ɕin˧˧/ | 心 /ɕin˧˧/ | 心 /ɕin˨˩˧/ | 心 /siŋ˥˥/ | 心 /təm˧˧/ | 心 /ɕin˩˩/ |
| Любов | ngechaü̃ /ŋe˦tʃaɨ̃˩/ | 爱 /ɛ˦˦/ | 爱 /ai˦˦/ | 爱 /ai˨˩/ | 爱 /ai˨˩˧/ | 愛 /ai˧˥/ | 爱 /ai˥˩/ |
| Дерево | nai /nai̯˧˩/ | 树 /sɿ˦˦/ | 树 /ɕy˦˦/ | 树 /ʂu˨˩/ | 树 /tsʰiu˧˧/ | 木 /mok˨˩/ | 树 /ʂu˥˩/ |
| Дім | ĩpata /ĩ˦pa˦ta˧/ | 房子 /faŋ˨˦tsɿ/ | 屋 /uʔ˨˦/ | 屋 /u˨˩˧/ | 厝 /tsʰuo˧˧/ | 屋 /ok˧˥/ | 房子 /faŋ˨˦tsɨ/ |
| Собака | airu /ai̯˧˩ɾu˥/ | 狗 /kəu˨˩˦/ | 狗 /kəu˦˦/ | 狗 /kou˥˥/ | 狗 /kau˧˩/ | 犬 /xwien˧˩˧/ | 狗 /koʊ˨˩˧/ |
| Кішка | michi /mi˧tʃi˩/ | 猫 /mɔ˧˧/ | 猫 /mau˧˧/ | 猫 /mau˦˨/ | 猫 /ma˥˥/ | 貓 /miew˧˧/ | 猫 /mau˩˩/ |
| Їсти | nachibü /na˦tʃi˦˧bɨ˨/ | 吃 /tʂʰʅ˥˥/ | 吃 /tɕʰi˨˦/ | 吃 /tʂʰʅ˨˩˧/ | 食 /sieʔ˨˦/ | 食 /tʰɨk˨˩/ | 吃 /tʂʰɨ˩˩/ |
| Пити | naxaxe /naʔ˦aʔ˩e˧/ | 喝 /xəʔ˥˥/ | 喝 /xa˨˦/ | 喝 /xɤ˨˩˧/ | 啜 /tsoʔ˨˦/ | 飲 /əm˧˩˧/ | 喝 /xɤ˩˩/ |
| Один | wüxi /wɨʔ˦i˦/ | 一 /iʔ˥˥/ | 一 /iʔ˨˦/ | 一 /i˨˩˧/ | 一 /suoʔ˨˦/ | 一 /ɲət˧˥/ | 一 /i˩˩/ |
| Два | taxre /taʔ˨ɾe˦/ | 二 /ɐɻ˦/ | 二 /ɲi˩/ | 二 /ɚ˨˩/ | 二 /nɛi˨˦˨/ | 二 /ɲi˨˩ʔ/ | 二 /ɚ˥˧/ |
| Привіт | nuxmae /nuʔ˨ma˥e˨/ | 你好 /ni˨˩˦xau˨˩˦/ | 你好 /n̩˦˦hau˦˦/ | 你好 /ni˥˥.xau˥˥/ | 汝好 /ny˧˧ho˧˧/ | 萬福 /vən˨˩ fuk˨˩/ | 你好 /ni˨˩˧xau˨˩˧/ |
| Дякую | tamoxẽ /ta˩moʔ˧ẽ˩/ | 谢谢 /ɕje˦˦ɕje/ | 谢谢 /ɕie˦˦ɕie/ | 谢谢 /ɕiɛ˨˩.ɕiɛ˨˩/ | 谢谢 /sia˧˧sia˧˧/ | 謝 /ta˨˩˨/ | 谢谢 /ɕjɛ˥˩ɕjɛ/ |
| Добрий | mexü̃ /meʔ˩ɨ̃˦/ | 好 /hau˨˩˦/ | 好 /hau˦˦/ | 好 /xau˥˥/ | 好 /ho˧˩/ | 善 /tʰien˨˩˨/ | 好 /xau˨˩˧/ |
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.